Гольшанська Юліана Іванівна
Гольшанська Юліана Іванівна | |
---|---|
Титул | list of Lithuanian consortsd |
Рід | Гольшанські[1] |
Батько | Іван Ольгимонтович Гольшанський[2] |
Мати | Агрипина Смоленськаd[3] |
Родичі | Софія Гольшанська |
Брати, сестри | Михайло Іванович Гольшанський, Андрій Іванович Гольшанський і Семен Іванович Гольшанський |
У шлюбі з | Вітовт[4] і Q130235409?[5] |
Уляна Іванівна Гольшанська (? — після 1430) — велика княгиня литовська, дружина (з 1418 року) великого князя литовського Вітовта Кейстутовича. Походила зі старовинного литовського княжого роду Гольшанських, дочка київського князя Івана Ольгимунтовича Гольшанського.
Життєпис
Про Уляну Іванівну збереглось мало відомостей в джерелах. Про її народження і дитинство невідомо нічого. Першим чоловіком Уляни був Карачевський князь Іван. Про дати цього шлюбу також нічого не відомо. За хронікою Посільге та Длугошем, Іван був вбитий і Уляна залишилась вдовою.
Після смерті своєї другої дружини, княгині Анни, 31 липня 1418 року Вітовт також залишився вдівцем та вирішив знову одружитися. Його вибір впав на Уляну, яка була дочкою його найближчого соратника, Івана Гольшанського. Тим не менш, Вітовт доводився Уляні родичем, через що віленський архієпископ Петро Краковчик відмовився укладати монарший шлюб. Та все ж молодята були повінчані влоцлавськи єпископом Яном Кропідло напередодні Різдва 1418 року.
У 1429 Вітовт записав Уляні Новогрудок як віно. Шлюб з великим князем був бездітним. Доля княгині після смерті Вітовта у 1430 році невідома.
Література
- Wolff, J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. S. 95-96.
- Rowell, S. C. (Spring 1994). «Pious Princesses or Daughters of Belial: Pagan Lithuanian Dynastic Diplomacy, 1279—1423». Medieval Prosopography. 15 (1): 33. ISSN 0198-9405.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 95–96.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 95, 160.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 95.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 95–96, 159–160.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 95–96, 159, 160.