Левчук Микола Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левчук Микола Антонович
Народження25 серпня 1939(1939-08-25) (85 років)
КраїнаСРСР СРСР Україна Україна
НавчанняКиївський національний університет будівництва і архітектури
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв
Найважливіші спорудиПатріарший собор Воскресіння Христового, готель «Турист», станція метро «Площа Льва Толстого» у Києві
Містобудівні проєктиЖитловий масив Теремки-2 у Києві
ЧленствоНаціональна спілка архітекторів України
Нагороди
Орден «Знак Пошани»  — 1981
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Заслужений архітектор України
Заслужений архітектор України
Народний архітектор України
Народний архітектор України

Левчу́к Мико́ла Анто́нович (нар. 25 серпня 1939, смт Володимирець) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, дійсний член Академії архітектури України, член комітету по Державних преміях України в галузі архітектури, народний архітектор України.

Біографія

Народився 25 серпня 1939(19390825) року в смт Володимирець Рівненської області. У 1961–1967 роках навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту. У 1967–1971 роках працював архітектором в проєктному інституті Молдіпробуд у Кишиневі. З 1971 року працював за фахом у проєктному інституті «Київпроект», з 1978 року очолював творчі колективи архітектурно-планувальних майстерень № 1 та № 4. З 1990 року — керівник персональної творчої архітектурної майстерні «М. Левчук».

Творчість

Автор понад 100 проєктів громадських споруд, житлових будинків та комплексів. Основні роботи:

Відзнаки

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981), медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982) та «Ветеран праці» (1986). Заслужений архітектор України (1997)[1], народний архітектор України (2004)[2].

Зображення

Примітки

Посилання

Джерела