Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бориспіль (аеропорт))
Перейти до: навігація, пошук
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
назва на честь: Бориспіль і Київ
Boryspil International Airport logo (inverted).svg

Kyiv Boryspil Terminal F.jpg

IATA: KBPICAO:UKBB
Загальні дані
50°20′40″ пн. ш. 30°53′35″ сх. д. / 50.34472222222200344° пн. ш. 30.89333333333300047° сх. д. / 50.34472222222200344; 30.89333333333300047Координати: 50°20′40″ пн. ш. 30°53′35″ сх. д. / 50.34472222222200344° пн. ш. 30.89333333333300047° сх. д. / 50.34472222222200344; 30.89333333333300047
Тип цивільний
Власник Міністерство Транспорту України
Оператор Державне підприємство «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"»
 
Обслуговує Київ, Україна
Розташування Бориспіль
Висота над р.м. 130 м / 427 фт
Веб-сайт kbp.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
18L/36R 4 000 13 123 бетон, 80/r/c/w/t
18R/36L 3 500 11 483 Бетон, 39/R/C/Х/T
Статистика (2016)
Кількість пасажирів: 8,650,000
Джерело:[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6300952
KBP is located in Україна
KBP
KBP
CMNS: Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на Вікісховищі

Міжнародний аеропорт «Бори́спіль» — найбільший пасажирський аеропорт України, який забезпечує понад 57 % авіаційних пасажирських перевезень України і щороку обслуговує понад 8 млн пасажирів.

Офіційна назва — Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Бориспіль». Розташований за 29 км на південний схід від Києва та за 6 км від міста Бориспіль.

Наразі має дві злітно-посадкові смуги довжиною 4.000 м і 3.500 м та чотири пасажирських термінали (один експлуатується, а інші три законсервовані). Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є базовим аеропортом авіакомпанії МАУ.

Це єдиний аеропорт України, з якого виконуються трансконтинентальні рейси. Аеропорт є членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) та Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe).

Історія аеропорту[ред.ред. код]

З розвитком реактивної авіації наприкінці 1950-х років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом УРСР та цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тон. Як варіант розглядалася реконструкція аеропорту в Жулянах, проте було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу військово-повітряних сил у Борисполі.

Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної злітно-посадкової смуги з твердим покриттям, та можливість тимчасового, спільного із військовими, базування. В травні 1959 Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення на базі військового аеродрому «Бориспіль» аеропорту Цивільного повітряного флоту Київ (Центральний) і зобов'язала забезпечити його сучасними літаками, наземним обладнанням та радіотехнічними засобами.

7 липня 1959 екіпаж Московського управління цивільної авіації здійснив перший рейс на Ту-104 за маршрутом МоскваКиївМосква. Під час першого рейсу на борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600 кг вантажу. З 10 липня рейси Ту-104 стали регулярними. До листопада 1960 року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.

В 1960 році на базі ескадрильї Ан-10 був організований авіазагін № 208 турбогвинтових літаків Ту-104 і Ан-10, об'єднаний з аеропортом Бориспіль.

В 1963 році був організований Бориспільський об'єднаний авіазагін, до якого ввійшли аеропорт «Бориспіль» та льотний авіазагін № 208. В 1971 році у складі Бориспільського об'єднаного авіазагону був організований другий льотний загін — № 222. Станом на 1974 рік льотний загін № 208 складався з трьох авіаескадриль турбореактивних літаків Ту-134 і Ту-104, а льотний загін № 222 — з двох авіаескадриль турбоґвинтових літаків Іл-18 та авіаескадрильї літаків Ту-154.

20 травня 1965 року був відкритий новий Бориспільський аеровокзал. Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за метеомінімуму 1-ї категорії.

В 1993 році за наказом міністерства транспорту України на базі Бориспільського авіапідприємства створено Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль» та регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України».

У 2002 році аеропорт отримав міжнародний сертифікат відповідності (ISO 9001:2000) на впроваджену систему управління якістю послуг.

У 2013 році злітна смуга аеропорту 36П отримала підтвердження категорії ІІІа для здійснення заходів та посадок в умовах недостатньої видимості — 30 м вертикальної та 200 м горизонтальної.[2]

З 29 червня до 15 липня 2016 року тривало відкрите Інтернет «Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості».[3] Аеропорт пропонували перейменувати на честь Олега Антонова, Івана Мазепи, Казимира Малевича, Ігоря Сікорського, Павла Чубинського або не перейменовувати.[3] Найільше голосів учасників набрав варіант Івана Мазепи.[4]

Термінал «А»[ред.ред. код]

Термінал «A» в 2006 році

Термінал «А» аеропорту «Бориспіль» був орієнтованим на обслуговування пасажирів, що подорожують у межах України. Тут розташовувався зал очікування (2-й поверх), туалет (цокольний поверх), пункти обміну валют та авіадовідка. У терміналі також розміщувалися представництва авіакомпаній, що здійснюють внутрішні рейси. Біля терміналу «A» знаходились кафе та автомобільний паркінг під охороною, а також камери схову аеропорту.

Більшість рейсів здійснювалася авіакомпаніями «АероСвіт» та «Дніпроавіа», також в терміналі «А» обслуговувалися внутрішні рейси пасажирів Міжнародних Авіаліній України та «Мотор-січ».

З 15 вересня 2011 року всі внутрішні рейси з «Борисполя» здійснюються з термінала «В», а термінал «А» закритий. Міністр транспорту і зв'язку України Костянтин Єфименко повідомив, що у 2018 році термінали «А» і «В» аеропорту «Бориспіль» планується знести для побудови нового терміналу[5].

Термінал «B»[ред.ред. код]

Термінал «B»

До 2012 року був основним терміналом аеропорту. У терміналі зосереджені магазини, кафе і бари, представництва авіакомпаній, туристичних фірм, банків, доступ до Інтернету, бізнес-центр, камери схову.

До 2012 року обслуговував більшу частину авіапасажирів аеропорту, що відправляються в дальнє і близьке зарубіжжя, у ньому розташовано пункти перевірки авіабезпеки. Пункти догляду на авіаційну безпеку розташовані в залі вильоту безпосередньо перед виходами на посадку. Після проходження паспортного контролю пасажири очікують у залі вильоту оголошення про запрошення пасажирів відповідного рейсу пройти до пунктів догляду на авіаційну безпеку вказаного виходу на посадку.

Після закінчення процедури контролю на авіаційну безпеку пасажири розміщуються в зонах очікування до початку посадки у літак. З метою запобігання випадків затримки з відправленням рейсу пасажири повинні завчасно прибувати на пункти догляду з авіаційної безпеки для своєчасного проходження формальностей. Другий поверх терміналу являє собою міжнародну зону, у ньому розміщується магазин «Duty-free».

З 15 вересня 2011 року термінал обслуговує всі внутрішні рейси на виліт і приліт. Для цього завершено будівництво зони внутрішніх рейсів, яка займає праве крило споруджуваної галереї.

Термінал «C»[ред.ред. код]

Термінал «C» призначений для обслуговування VIP-пасажирів. Він розрахований в першу чергу для обслуговування персональних літаків бізнес-авіації. Розташований праворуч від термінала «B», оснащений власним охоронюваним паркуванням. У залі — окремі кімнати відпочинку, послуги зв'язку, зали для проведення прес-конференцій, нарад і банкетів. Закритий у 2012 роцi, а обслуговування VIP-пассажирiв перенесено до термiналу D.

Термінал «D»[ред.ред. код]

Перон терміналу «D», 2016 рік

Термінал «D» — новий термінал, площею 107 тис. кв.м. 28 травня 2012 року його було урочисто відкрито, тепер це найбільший термінальний комплекс в Україні.

Реалізація проекту будівництва нового терміналу «D» почалася в листопаді 2008 року. Станом на 27 грудня 2011 року всі будівельні роботи зі спорудження терміналу «D» було завершено. Оздоблення та налагодження роботи терміналу тривало до самого відкриття.

У зонах реєстрації нового аеровокзального комплексу передбачена велика кількість стійок реєстрації  (60 у зоні міжнародних рейсів, 16 у зоні внутрішніх рейсів та 6 — для web-реєстрації), 18 пунктів контролю на авіаційну безпеку у зоні міжнародних рейсів та 6 у зоні внутрішніх рейсів, 28 кабін паспортного контролю, що дозволяє уникати черг. Термінал оснащений 11 стаціонарними аеромостами з автоматизованою системою докування (для посадки/висадки), які дозволяють одночасно приймати шість літаків класу «Боїнг 747» і п'ять літаків класу «Боїнг 737». Термінал може обслуговувати до 10 млн пасажирів на рік, 3000 пасажирів на годину на виліт і стільки ж на приліт. У зоні відправлення нового аеровокзального комплексу передбачено 61 стійку реєстрації, 18 пунктів контролю на авіабезпеку, 28 кабін паспортного контролю. Галерея очікування рейсів у зоні відльоту має довжину 870 м.

Для зручності пасажирів встановлені ліфти, ескалатори, траволатори (рухомі доріжки). Всього встановлено 19 пасажирських та 2 вантажних ліфти, 18 ескалаторів і 12 горизонтальних рухомих доріжок фірми Шиндлер (Швейцарія). Вперше в Україні були встановлені горизонтальні рухомі доріжки (траволатори) швидкість руху яких становить 0,5 м/с, довжина стрічки — від 28 м до 58 м, які користуються широким попитом в світі для збільшення пропускної здатності громадських будівель.

У терміналі діє дитячий майданчик та VIP-зала.[6]

Термінал «F»[ред.ред. код]

Термінал «F»

Термінал був відкритий 21 вересня 2010 року. Перші пасажири були прийняті 31 жовтня 2010 року.[7] З 27 жовтня (початок зимової навігації) 2013 року Термінал «F» був заморожений і всі рейси були переведені у Термінал «B», а у подальшому — у Термінал «D».[8]

Керівництво аеропорту планує розглянути можливість відновлення роботи терміналу для компенсації пікових навантажень аеропорту в ранкові та вечірні періоди у 2017 р.[9]

Термінал «F» був базовим для МАУ (міжнародні рейси).[10] Термінал обслуговував міжнародні та чартерні рейси 22 авіакомпаній: МАУ, UM Air, Utair Україна, Air Baltic, Armavia, Adria Airways, Belavia, Caspian Airlines, Austrian Airlines (Австрія), Georgian Airways, Germanwings, Libyan Arab airlines (Лівія), Lufthansa (Німеччина), Finnair (Фінляндія), S7 Airlines (Росія) та інші.

Вантажний термінал[ред.ред. код]

Вантажний термінал призначений для обслуговування вантажних рейсів. Біля нього розташована станція для вантажних автомобілів. Він має стоянкову ділянку, розраховану на 17 літаків.

Кількість пасажирів[ред.ред. код]

Рік Пасажиропотік
Борисполя
 % Загальний
пасажиропотік
по країні
 % Частка
Борисполя
2005 3,900,000 6,450,000 60 %
2006 4,625,000 18.6 % 7,441,000 15.4 % 62 %
2007 5,671,000 22,6 % 9,300,000 25 % 61 %
2008 6,700,000 18.1 % 10,800,000 16 % 62 %
2009 5,795,100 13.5 % 8,894,900 17.6 % 64 %
2010 6,694,212 15.5 % 10,242,500 15.2 % 66 %
2011 8,047,115 20.2 % 12,464,800 21.7 % 64.4 %[11]
2012 8,478,000 5.4 % 14,107,000 13.2 % 60 %
2013 7,932,000 6.4 % 15,134,600 7.3 % 52.4 %
2014 6,890,443 13.1 % 10,896,500 28 % 68 %
2015 7,277,135 5.6 % 10,695,200 1.8 % 68 %
2016 8,650,000 18.9 % 12,929,900 20.8 % 67 %

«Бориспіль» входить в Асоціацію аеропортів Європи (ACI). За підсумками 2016 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» став одним з лідерів рейтингу європейських аеропортів за класифікацією ACI Europe (Міжнародна рада аеропортів), посівши 3-тє місце за темпами зростання серед аеропортів, які щорічно обслуговують від 5 до 10 мільйонів пасажирів. Лідерами у цій категорії стали аеропорти Берліна (36,7 %) та Ларнаки (24,2 %).

Авіакомпанії та напрямки на грудень 2017[ред.ред. код]

Національний перевізник — «Міжнародні Авіалінії України»
Колишній національний перевізник — «АероСвіт — Українські авіалінії»
Перон аеропорту біля терміналу «B»
На стоянці — літак «АероСвіту»
Білоруський урядовий літак Як-40 в аеропорту «Бориспіль»
Вантажний літак Боїнг-747 в аеропорту

Пасажирські[ред.ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Adria Airways Любляна
Aegean Airlines Афіни
Air Arabia Шарджа
Air Astana Алмати, Астана
Air France Париж-Шарль де Голль
airBaltic Рига
AtlasGlobal Сезонний чартер: Анталія
Austrian Airlines Відень
Сезонний: Інсбрук
AZALJet Баку
Azur Air Ukraine Чартер: Анталія, Барселона, Хургада, Шарм-ель-Шейх
Сезонний чартер:Бургас, Даламан, Дубай-Аль-Мактум, Енфіда, Іракліон
Belavia Мінськ
Bravo Airways Сезонний чартер: Тегеран–Імам Хомейні
British Airways Лондон-Хітроу
Czech Airlines Прага, Кошице
Ellinair Салоніки
Сезонний: Корфу, Іракліон
Georgian Airways Тбілісі
KLM Амстердам
LOT Polish Airlines Варшава-Шопен
Lufthansa Франкфурт, Мюнхен
Nordic Aviation
оператор BMI Regional
Таллінн
Qatar Airways Доха
Swiss International Air Lines Цюрих (з 26 березня 2018)[12]
Turkish Airlines Стамбул-Ататюрк
Ukraine International Airlines Алмати, Амман, Амстердам, Анкара, Астана, Афіни, Баку, Бангкок-Суварнабхумі, Барселона, Пекін, Бергамо, Берлін-Тегель, Брюссель, Будапешт, Каїр (з 6 квітня 2018),[13] Коломбо, Кишинів, Копенгаген (з 25 квітня 2018) Делі-Індіра Ганді (з 1 травня 2018),[14] Дніпро, Дубай, Дюссельдорф, Ейлат-Увда, Франкфурт, Женева, Гельсінкі, Стамбул-Ататюрк, Івано-Франківськ, Харків, Кутаїсі, Ларнака, Лондон-Гатвік, Львів, Мадрид, Мілан-Мальпенса, Мінськ, Мюнхен, Нью-Йорк, Одеса, Париж-Шарль де Голль, Прага, Рига, Рим-Фіумічіно, Стокгольм-Арланда, Тбілісі, Тегеран-Імам Хомейні, Тель-Авів-Бен-Гуріон, Торонто-Пірсон (з 6 червня 2018) Венеція, Відень, Вільнюс, Варшава-Шопен, Єреван, Запоріжжя, Цюрих
Сезонні: Ніцца, Паланга, Пальма-де-Мальорка, Зальцбург
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Даламан, Хургада, Шарм-ель-Шейх, Тиват
Up
оператор El Al
Тель-Авів-Бен-Гуріон
Windrose Airlines Любляна (з 16 грудня 2017),[15] Maribor[16] , Марибор
Сезонний: Барселона, Бургас, Іракліон, Ларнака, Пула, Софія, Тиват
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Даламан, Дубай, Ізмір, Іракліон, Хургада, Пула, Родос, Шарм-ель-Шейх, Спліт, Тенерифе–Південний, Валенсія

З 25 листопада 2015 року уряд заборонив рейси всіх російських авіакомпаній над територією України[17]. Окремим російським авіакомпаніям, які здійснювали рейси у Крим, заборона була введена ще 25 жовтня 2015 року.

Вантажні[ред.ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Aero Charter Харків, Лейпциг/Галле, Люксембург
DHL Aviation Лейпциг/Галле, Катовіце
Kalitta Air Бахрейн
Motor Sich Airlines Анкара, Запоріжжя
Turkish Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк, Будапешт, Відень-Швехат, Гельсінкі-Вантаа
ULS Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк
Ukraine International Airlines Брюссель, Прага, Льєж, Відень
Silk Way Airlines Баку, Франкфурт-Хан

Авіакомпанії, що базувалися у МА «Бориспіль» у минулому[ред.ред. код]

  • WizzAir Україна — дочірня компанія польсько-угорського лоукосту WizzAir
  • Аеросвіт — найбільша авіакомпанія України (на момент діяльності), збанкрутувала у 2013

Транспортне сполучення[ред.ред. код]

Аеропорт знаходиться за 4 км від міжнародного автошляху М03.

Автобусне сполучення з Києвом здійснюється за маршрутами:

Також виконують міжміські рейси (із заходом на Центральний автовокзал) компанії «Гюнсел», «Автолюкс», «Укрбус». Із Києва до аеропорту також дешево дістатися автобусами через місто Бориспіль (№ 316 Станція метро «Лівобережна» — місто Бориспіль, № 317 Станція метро «Харківська» — місто Бориспіль, № 318 Станція метро «Бориспільська» — місто Бориспіль), пересівши потім на місцевий автобус № 2 (вул. Каховська — аеропорт).

До Євро-2012 планувалося побудувати швидкісну залізничну лінію Жуляни — Київ — Бориспіль. Наразі проводяться проектні роботи.

Сполучення між терміналами здійснюється транспортом аеропорту.

Найближча станція метрополітену — «Бориспільська» (18 км).

Див. також[ред.ред. код]

Галерея зображень[ред.ред. код]

Великі панорами аеропорту[ред.ред. код]

Велика панорама аеропорту
Велика панорама злітної смуги аеропорту

Контактна інформація[ред.ред. код]

  • 4505 — платний номер. 2,10 грн. за з'єднання, 8,60 грн. за хвилину, тарифікація щосекундна.
  • +380-44-364-45-05 — безкоштовний номер для дзвінків з України і з-за кордону, надає дані щодо руху авіарейсів аеропорту «Бориспіль» виключно на поточну добу.

Оператори спілкуються українською, англійською та російською мовами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наздогнати «Варшаву». Як аеропорту «Бориспіль» залучити європейських лоукостерів, Євгеній Дихне, 22 лютого 2017, Економічна правда
  2. http://aerovokzal.net/aeroport-borispol-podtverdil-kategoriyu-iii-vpp-1/
  3. а б Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості (голосування триватиме до 15 липня). Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-07-01. 
  4. Перейменування аеропорту «Бориспіль»: українці проголосували за Мазепу
  5. У «Борисполі» знесуть два термінали
  6. https://kbp.aero/about/press-center/news/2016/1591/ 1 червня у «Борисполі» відкрили новий дитячий майданчик та влаштували для дітей справжнє свято
  7. В аеропорту «Бориспіль» відкрили новий термінал «F»
  8. Аеропорт Бориспіль вирішив заморозити термінал «F»
  9. Аэропорт Борисполь думает о возобновлении работы терминала F в 2017 году. cfts.org.ua. Процитовано 2017-02-14. 
  10. «АероСвіт» і МАУ відмовилися переходити в новий термінал «Борисполя»
  11. Украинские аэропорты: 21 % рост пассажиропотока в 2011 году (детальные данные)(рос.)
  12. https://www.swiss.com/corporate/EN/media/newsroom/press-releases/media-release-20171024
  13. МАУ запустит прямые рейсы Киев-Каир в 2018 году. avianews.com by Aviation Today. 30 August 2017. Процитовано 30 August 2017. 
  14. Ukraine International adds Delhi service from May 2018. routesonline. Процитовано 31 August 2017. 
  15. http://www.exyuaviation.com/p/windrose-airlines-kiev-ljubljana.html
  16. Windrose to run Maribor flights. exyuaviation.com. Процитовано 3 October 2017. 
  17. http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-zakrila-nebo-dlya-vsih-tranzitnih-reysiv-rosiyskih-aviakompaniy-541350.html

Джерела[ред.ред. код]