Головін Павло Васильович
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2018) |
Головін Павло Васильович | |
---|---|
рос. Павел Васильевич Головин | |
Народився | 3 липня 1885 Іжевське, Спаський район Рязанської області |
Помер | 22 січня 1964 (78 років) Київ |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Московське вище технічне училище |
Галузь | хімія |
Заклад | Київський технологічний інститут харчової промисловості, Інститут органічної хімії АН УРСР |
Посада | професор |
Вчене звання | доктор технічних наук |
Науковий ступінь | член-кореспондент АН УРСР |
Науковий керівник | Q24351342? |
Членство | НАНУ |
Відомий завдяки: | дифузія і кристалізація в цукровому виробництві |
Нагороди |
Павло́ Васи́льович Головін (* 3 липня 1885, Іжевське, Спаський район Рязанської області — † 22 січня 1964, Київ), український хімік-технолог, доктор технічних наук — 1935, без захисту дисертації, професор, 1939 — член-кореспондент АН УРСР, 1951 — заслужений діяч науки і техніки УРСР. Нагороджений орденами Леніна та «Знак Пошани».
Короткий життєпис
1905 року закінчив Рязанську гімназію, 1914-го — Московське вище технічне училище.
Мобілізований на фронт, у серпні полонений, де пробув до 1918-го.
У 1922—1932 викладає в Московському хіміко-технологічному інституті ім. Д. І. Менделєєва. Протягом 1933-1934-х років — головний інженер Головцукру, в 1935-1938-х — керівник механічної лабораторії Вітамінного інституту при Щокінському вітамінному комбінаті.
В 1938—1955 роках очолював кафедру технології цукристих речовин Київського технологічного інституту харчової промисловості ім. А. І. Мікояна.
Одночасно в 1939—1961 роках працював в Інституті органічної хімії АН УРСР.
Є автором більш як 210 наукових праць, що, зокрема, стосуються:
- технології та методів контролю в харчовій промисловості,
- питань дифузії і кристалізації в цукровому виробництві,
- очищення цукрових соків.
Створений ним підручник «Технологія бурякоцукрового виробництва» витримав 5 видань, також вийшов угорською та польською мовами.
Серед його винаходів:
- безперервнодіючі дифузійні апарати,
- рафінадний комбайн,
- способи сепарації меляси,
- застосування іонітів, зокрема в виробництві молока.
Є засновником виробництва вітамінів в СРСР. По його дослядженнях вперше у СРСР отримано гліцерин методом бродіння.
Джерела
- Прес-центр[недоступне посилання з травня 2019]
- До 120-річного ювілею
- УРЕ
- Головін Павло Васильович
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 3 липня
- Народились 1885
- Померли 22 січня
- Померли 1964
- Члени Національної академії наук України
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Уродженці Спаського району (Рязанська область)
- Російські військовики Першої світової війни
- Російські педагоги
- Українські педагоги
- Українські хіміки
- Російські хіміки
- Доктори технічних наук СРСР
- Члени-кореспонденти АН УРСР
- Українські винахідники
- Педагоги Києва
- Радянські педагоги
- Викладачі Російського хіміко-технологічного університету
- Професори