Йон Кодіца
Йон Кодіца рум. Ion Codiţă | |||
| |||
---|---|---|---|
8 березня 1951 — 3 квітня 1963 | |||
Попередник: | Федір Бровко | ||
Спадкоємець: | Кирило Ілляшенко | ||
Народження: |
19 квітня 1899 с. Коржова, Бессарабська губернія | ||
Смерть: |
9 травня 1980 (81 рік) Кишинів | ||
Країна: | Молдова | ||
Освіта: | Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського | ||
Партія: | КПРС | ||
Нагороди: |
Іван (Йон) Сергійович Кодіца (рум. Ion Codiţă; 19 квітня 1899, с. Коржова, Бессарабська губернія — 9 травня 1980, Кишинів) — молдавський державний і профспілковий діяч, голова Президії Верховної ради Молдавської РСР. Депутат Верховної ради Молдавської РСР 3—5-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4—6-го скликань. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 роках.
Біографія
Син молдавського селянина. У 1920 році втік від мобілізації до румунської армії на лівий берег Дністра, де була встановлена радянська влада.
У 1920—1923 роках — у Червоній армії: боєць батальйону сторожі міста Тирасполя, боєць загону розвідувального управління в Придністров'ї. Брав участь у диверсіях проти румунської влади Бесарабії.
У 1926 закінчив Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського в Москві.
З 1926 року — на профспілковій роботі в Молдавській АРСР, очолював Тираспольську районну профспілку робітників землі і лісу.
Член ВКП(б) з 1927 року.
З 1929 року навчався у Вищій школі профспілкового руху ВЦРПС у Москві.
У 1930—1934 роках — в ЦК Спілки сільськогосподарських робітників.
У 1934—1937 роках — відповідальний секретар ЦК Спілки робітників хутрових і птахорадгоспів.
У 1938—1940 роках — начальник відділу кадрів та зарплати, помічник начальника Головного управління із кадрів «Росголовкондитера». У 1940—1941 роках брав участь у будівництві підприємства харчової промисловості в місті Благовєщенську Амурської області.
У 1941 році — директор кондитерської фабрики міста Саратова.
У 1942—1944 роках — начальник політичного відділу радгоспу «Ударник», директор радгоспу в Саратовській області.
У 1944 направлений на роботу у відділ харчової промисловості ЦК КП(б) Молдавії.
У 1950—1951 роках — міністр місцевої промисловості Молдавської ССР.
З 28 квітня 1951 по 3 квітня 1963 — голова Президії Верховної ради Молдавської ССР.
У 1951—1963 був членом Бюро Центрального Комітету Компартії Молдови.
З 1963 — на пенсії. Очолював громадську Раду ветеранів партії при Кишинівському міському комітету КП Молдавії.
У секторі Кишинева — Ботаніка раніше його ім'ям була названа вулиця, пізніше її перейменували на вулицю Беребіста.
Нагороди
- орден Леніна
- орден Жовтневої Революції (1979)
- орден Червоного Прапора
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- медалі
Посилання
- Народились 19 квітня
- Народились 1899
- Померли 9 травня
- Померли 1980
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Померли в Кишиневі
- Політики Молдови
- Міністри Молдови
- Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Уродженці Бессарабської губернії
- Депутати Верховної Ради Молдавської РСР
- Делегати XIX з'їзду КПРС