Бессарабська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бессарабська губернія
Coat of arms of Bessarabia.png
Герб
Бессарабська губернія.jpg
Центр Кишинів
Існувала 1873
Площа 44 399
Населення 1 628 876 осіб (1889)
Густота 36.7 осіб / км²
Попередники Бессарабська область
Наступники Молдовська Демократична Республіка

Бессарабська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії.

Утворена на землях приєднаної до Росії в 1812 році Бессарабії. Центром губернії був Кишинів. З 1812 по 1873 рік — Бессарабськая область. З 1873 по 1917 роках — губернія.

До складу області входили повіти: Бендерський, Гречанський, Кодрський, Оргеєвський, Сороцький, Тамаровський, Хотарнічанський, Хотинський, Ясський.

У 1828 році область розділена на повіти: Аккерманський, Бендерський, Ізмаїльський (спочатку градоначальство), Кишинівський, Леовський, Оргеєвський, Сороцький, Хотинський, Ясський.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Губернія була розділена на 8 повітів. Губернське місто Бессарабської губернії — Кишинів.

Повіт площа (кв. верст) площа (км²)
Кишинівський повіт 3271,0 3723
Аккерманський повіт 7282,7 8288
Бендерський повіт 5398,5 6143,8
Оргеєвський повіт 3632,0 4133,4
Сороцький повіт 4010,7 4564,2
Хотинський повіт 3501,9 3985,38
Бельцький повіт 4871,0 5543,5
Ізмаїльський повіт 8128,0 9250,2

Інша назва Бельцького повіта — Ясський.

Історія[ред.ред. код]

Бассарабія. Початок XX століття

Російсько-турецькі війни сприяли звільненню Бассарабії від османського панування. За Бухарестським мирним договором в 1812 році вона була приєднана до Російської імперії. Це була найбільш спустошена частина Молдовського князівства. Займаючи до 50% її території, Бессарабія мала лише близько 25% населення. У складі Російської імперії в результаті припинення набігів татар і руйнівних походів османських армій почався швидкий розвиток краю. До 1812 року південь Бессарабії, перш знаходився під безпосередньою владою османських пашей і татарських ханів, був населений особливо рідко. Сюди переселилися болгари та гагаузи, які втекли від османських розправ, німці-колоністи, українці, росіяни, а також молдовські переселенці з-за Прута і з центру Бессарабії.

У 1829 році за Адріанопольським миром Османська імперія поступилася Російській імперії і дельтою Дунаю, яка також увійшла до складу Бессарабії. В 1856 році за Паризьким мирним договором Російська імперія поступилася Османській імперії дельтою Дунаю, яка була приєднана до Добруджі, безпосереднього володіння Османської імперії, і південно-західною частиною Бессарабії, пізніше Ізмаїльський повіт, яка ввійшла до складу князівства Молдови і повернена Російській імперії за Берлінським трактатом у 1878 році.

Населення[ред.ред. код]

Число жителів в 1889 — 1 628 876, чи 40 на кв. версту (35 осіб/км²). За віросповіданням вони розподіляються так:

віросповідання населення
Православні 1 368 668
Іудеї 180 910
Протестанти 44 214
Розкольники 21 900
Католики 9 307
Вірмено-григоріани 3 849

Мови[ред.ред. код]

Розподіл населення в містах губернії за мовою
(перепис 1897)
Місто Українська Російська Єврейська Молдовська Болгарська Інша
Кишинів 3.1% 27.0% 45.9% 17.6% 0.9% 5.5%
Аккерман 53.7% 20.3% 19.7% 0.8% 1.0% 4.5%
Бендери 19.2% 34.5% 33.4% 7.4% 0.4% 5.1%
Бельці 3.1% 19.6% 55.9% 17.1% 4.3%
Ізмаїл 37.1% 35.0% 12.3% 7.1% 4.2% 4.3%
Болград 2.5% 11.3% 9.7% 5.0% 68.9% 2.6%
Кілія 39.2% 18.9% 18.5% 21.5% 0.7% 1.2%
Кагул 22.0% 17.3% 11.4% 39.4% 1.1% 8.8%
Рені 19.8% 17.1% 10.5% 37.6% 9.4% 5.6%
Оргіїв 1.2% 10.3% 57.8% 27.6% 3.1%
Сороки 5.0% 14.6% 57.0% 20.9% 2.5%
Хотин 21.6% 25.4% 50.1% 0.3% 2.9%
По губернії 15.8% 24.4% 37.2% 14.2% 3.9% 4.5%

Мапи[ред.ред. код]

Посилення[ред.ред. код]