Зоц Ігор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 серпня 2021, заснована на цій версії.
Ігор Олексійович Зоц
Народився8 жовтня 1961(1961-10-08) (63 роки)
Красноармійський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст
Відомий завдякижурналіст, редактор
Alma materКиївський державний університет імені Тараса Шевченка
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
БатькоОлексій Антонович (1919)
МатиПоліна Тарасівна (1920)
Дітисин Сава (1992)
НагородиПремія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1985

І́гор Олексі́йович Зоц (нар. 8 жовтня 1961(19611008), с. Малинівка, Покровський район Донецької області) — український журналіст, головний редактор газети «Донеччина» (з 1992).

Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1980—1985).

Працював завідувачем відділу Красноармійської міськрайонної газети «Маяк» (09.1979—08.1980). З вересня 1985 року — кореспондент, заступник редактора, головний редактор газети «Радянська Донеччина» (з 1991 — «Донеччина»).

Творчість

Автор статей переважно в друкованій пресі.

Співавтор книжки «Наш „Рідний край“» / І. О. Зоц, В. С. Шептуха. — Донецьк: Каштан, 2008. — 448 c.: фотоіл. — ISBN 978-966-427-091-2

Громадська діяльність

Керівник представництва ВБФ «Журналістська ініціатива» в Донецькій області (з 2015)[1].

Нагороди, відзнаки

  • Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ (1985).
  • Нагороджений іменним годинником Президента України (2015)[2].
  • Відзнака «Симон Петлюра. Журналістика і Державність» (2021).[3]

Примітки

  1. ↑ Сайт ВБФ «Журналістська ініціатива». З ювілеєм, «Донеччино»!
  2. ↑ Журнал «Журналіст України», 2015, № 7.
  3. ↑ Кримчан нагороджено медаллю Симона Петлюри

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зоц_Ігор_Олексійович&oldid=33298828