Координати: 47°22′10″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 47.36944° пн. ш. 31.99056° сх. д. / 47.36944; 31.99056

Сухий Єланець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:24, 3 вересня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сухий Єланець
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Новоодеський
Рада Сухоєланецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA48060330010077761
Основні дані
Засноване 1871
Населення 1002
Площа 2,868 км²
Густота населення 349,37 осіб/км²
Поштовий індекс 56640
Телефонний код +380 5167
Географічні дані
Географічні координати 47°22′10″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 47.36944° пн. ш. 31.99056° сх. д. / 47.36944; 31.99056
Середня висота
над рівнем моря 		51 м
Місцева влада
Адреса ради 56640, с.Сухий Єланець, вул.Каганова, 37
Карта
Сухий Єланець. Карта розташування: Україна
Сухий Єланець
Сухий Єланець
Сухий Єланець. Карта розташування: Миколаївська область
Сухий Єланець
Сухий Єланець
Мапа
Мапа

Сухи́й Єлане́ць — село в Україні, в Новоодеському районі Миколаївської області. Населення становить 1002 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сухоєланецька сільська рада.

Історія

Розташована на однойменній річці Сухий Єланець, що протікає старовинною балкою Рошковата, що тягнеться степами на десятки кілометрів з півночі на південь. Іншою історичною назвою Сухого Єланця була Причепівка (достеменно невідомо, котра з них була ранішою; так, станом на 1896 рік зветься саме Причепівкою).

У 1820-1850-ті роки ця місцевість входила до складу Херсонських (Південних) військових поселень. Першим історичним попередником Сухого Єланця був, вочевидь, так званий хутір Танасевича, фіксований тут у 1840-1850-х рр. Після скасування поселень увійшов до складу Новоодеської волості Херсонського повіту.

Вірогідно тим самим хутором Танасевич було невеличке поселення неподалік німецької колонії Рошковатої (вочевидь, входила до її складу, існувала принаймні в 1860-ті роки, зафіксована на т. зв. мапі Шуберта). Власне колонія Рошковата знаходилася дещо південніше від теперішнього села. Втім, з невідомих причин, урядова статистика кінця XIX століття виникнення Сухого Єланця датувала лише 1871 роком. Вочевидь, німецьких поселенців в зв'язку з осадженням Сухого Єланця було переселено до інших осад. Відтак на цьому місці було оселено українські родини.

Власне селище Сухий Єланець засноване мешканцями навколишніх сіл та мігрантами з Київської та Чернігівської губерній. Земельний обшир, на якому виникло село, офіційно звався 14 ділянкою т. зв. Сухоєланецької скарбово-чиншової статті (фонду незаселених чи малозаселених територій з числа земель колишніх військовопоселенських земель). У перші десятиліття свого існування (принаймні до жовтневого перевороту) паралельно Сухий Єланець називався іще Причепівкою.

Станом на 1886 рік у селі Ново-Одеської волості мешкало 222 особи, налічувалось 50 дворів, молитовний будинок, школа, лавка[1].

1887 року в Сухому Єланці відкрито та освячено православну церкву на честь Св. Марії Магдалини, парафія якої обіймала вірян з кількох навколишніх сіл. У січні 1930 року сільську святиню було спаплюжено — спалено ікони, хоругви, богослужбові книги, інше церковне начиння.

Мешканці села потерпали в роки Голодомору, втім — за свідченнями тих, хто вижив, у селі, завдяки їдальні, врятувалися біженці з інших сіл. Принаймні кілька сухоєланчан стали жертвами сталінських репресій.

1944 року в селі певний час розташовувався штаб радянського воєначальника, згодом — маршала Василевського.

У 1950-ті роки до Сухоєланецької сільради включено село Суворівку.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 984 особи, з яких 443 чоловіки та 541 жінка.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 996 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 95,31 %
російська 2,30 %
молдовська 1,30 %
вірменська 0,90 %
угорська 0,10 %

Примітки

  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сухий_Єланець&oldid=33328136