Каменкова-Павлова Анна Семенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Каменкова
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Ім'я при народженніАнна Семенівна Каменкова-Павлова
Народилася27 квітня 1953(1953-04-27) (71 рік)
Москва, РРФСР
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Діяльністьактриса театру, кіно та дубляжу
Alma materВище театральне училище імені М. С. Щепкіна
IMDbnm0436566
Нагороди та премії
заслужений артист РРФСР

Анна Семенівна Каменкова-Павлова (нар. 27 квітня 1953, Москва) — радянська і російська актриса театру, кіно та дубляжу. Заслужена артистка РРФСР (1985).

Біографія

Народилася 27 квітня 1953 року у Москві в родині Ольги Олександрівни Каменкової-Павлової та Семена Абрамовича Гуревича. Батьки викладали російську мову та літературу в школі.

Коли дівчинці було 9 років, померла її мати. У цей важкий період велику роль у житті Анні відіграла підтримка її старшої сестри Ольги. Тепер Ольга Каменкова-Павлова — автор і режисер інформаційно-розважальних програм і документальних фільмів.

Уперше в кіно акторка зіграла у віці шести років у фільмі «Дівчинка шукає батька» (1959) за однойменною повістю Євгена Рисса про доньку білоруського партизана. 1960 року цей фільм на кінофестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Плата приніс Анні першу в житті нагороду — за найкраще виконання дитячої ролі. Після цього батьки хоч і не дозволили доньці продовжити кар'єру, розпочату в такому юному віці, проте не дали згаснути її таланту. Дівчинка відвідувала студію художнього слова у Палаці піонерів.

1970 року Анна вступила у Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна на курс Михайла Царьова. Ще студенткою дебютувала на сцені Малого театру у виставі «Засіб Макропулоса» за п'єсою Карела Чапека.

Після здобуття диплома актрису прийняли в трупу Московського драматичного театру на Малій Бронній, яким тоді керував Анатолій Ефрос. У Театрі на Малій Бронній Анна Каменкова служила до 1992 року, потім пішла в антрепризу, співпрацює з низкою Московських театрів (Московський драматичний театр «Бенефіс» п/к Анни Нерівної, Московський драматичний театр імені Рубена Симонова, Московський театр «Школа сучасної п'єси», Незалежний театральний проект, Антреприза).

Знімається у кіно з 1959 р. Грала в українській кінокартині «Розповіді про кохання» (1980, т/ф; Іловайська; реж. А. Войтецький, кіностудія ім. О. Довженка), в стрічках «Золоті хлопці» (2005, т/с, РосіяУкраїна, Анастасія Вєтрова; реж. Борис Небієрідзе), «Якщо у Вас немає тітки...» (2007, т/с, Ольга; Україна, реж. Галина Сальгареллі).

Довгі роки працює на радіо (радіовистави за класичними творами, передача «Поштовий диліжанс в країні літературних героїв» 1977—1978), на озвучуванні вітчизняних документальних і художніх фільмів та мультфільмів, а також на дубляжі величезного числа іноземних кінокартин. Будучи студенткою озвучила Джульєтту в знаменитому фільмі Франко Дзеффіреллі («Ромео і Джульєтта», 1968). Красивим і легко впізнаваним голосом актриси говорять десятки зоряних зарубіжних актрис в дубльованих для вітчизняного глядача відомих і знаменитих світових картинах.

Фестивалі та премії

Фільмографія

(неповна)

Ролі в кіно, телевиставах і серіалах

Озвучування, дубляж

Література

  • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.167.

Джерела