Дубляж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
   Країни, де дублюють переважно дитяче кіновиробництво, решта фільмів оснащуються субтитрами.
   Країни, де рівною мірою використовують дублювання або субтитрування.
   Країни, де рідко виконується дублювання, поширене закадрове озвучення (voice-over) одним або кількома акторами.
   Країни, де використовують дублювання всієї відеопродукції.
Muster (rot-blaue Balken).png Країни, де інколи дублюють фільми та зазвичай використовують дублювання з інших країн через схожість мови або зрозумілість для глядачів (французька в Бельгії та чеська в Словаччині).

Дублюва́ння, дубльо́ваний пере́клад або дубля́ж (від фр. double «подвійний») — вид перекладу фільмів, мультфільмів та серіалів, за якого відбувається повна заміна оригінального мовлення на іншу мову з метою транслювання фільму в країнах, у котрих не користуються мовою, якою говорять персонажі аудіовізуального твору.

Технологія дублювання[ред.ред. код]

Коли кінострічка готова на 90-100 %, відеоматеріал, скрипти (текстові розшифровки з репліками героїв) і так звану сесію Pro Tools (ряд звукових доріжок з музикою, шумами, звуковими ефектами і мовою героїв) кіновиробник надсилає захищеним електронним каналом на студію звукозапису.

Потім свою справу робить автор синхронного тексту (зазвичай, та ж сама людина). Він слідкує, щоб переклад вдало лягав у артикуляцію губ та міміку персонажа, і підбирає аналоги словам чи навіть цілим фразам, якщо щось не сходиться. Готовий текст віддають на затвердження виробникові.

Опісля починається підбір акторів дубляжу. Коли компанія, яка займається дубляжем набирає акторів, то слідкує за тим, щоб людина мала цікавий, оригінальний голос, щоб голос збігався з темпераментом персонажа та його віком. Кожен актор окремо приходить до студії і начитує свої репліки у фільмі. У навушниках в артиста звучить іншомовний текст, перед ним — український переклад, на екрані — відеоряд.

Коли починається сам процес дублювання фільму, до справи беруться режисер дубляжу та звукорежисер. Перший стежить за творчою складовою процесу, другий — за технічною. Вони ж прослуховують та відбирають акторів дубляжу. Після цього над фільмом кілька днів працює звукорежисер — синхронізує україномовні репліки із зображенням, накладає необхідні звукові ефекти.

Від початку практики дублювання фільмів під час роботи над епізодом, в студії знаходилося стільки ж акторів, скільки персонажів було задіяно в епізоді. В 90-х роках стереотехнології почали вимагати запису голосів доріжками, тому відтоді кожного актора записують окремо.

Історія україномовного дублювання[ред.ред. код]

Дублювання в УРСР[ред.ред. код]

1960-ті — поч. 1990-тих[ред.ред. код]

Дублювання російською мовою у СРСР розпочалося у 1935 році, але в цей період не відбувається дублювання українською мовою, а українські працівники не беруть участі у дублюванні. В УРСР кінодублювання прийшло на початку 60-тих років; рушійною силою дублювання стала студія імені Олександра Довженка, проте більшість фільмів там перекладалися російською мовою.[1] Вже у середині 60-их, після посилення політики інтернаціоналізації, почався поступовий перехід на дублювання лише на російську мову. Зазвичай, у той період, дублювати українською дозволялося лише після того, як фільм вже кілька місяців демонструвався російською мовою.[2]

У 60-их роках XX століття у Радянському Союзі розпочалася політика так званої інтернаціоналізації, яка мала на меті прискорити процес денаціоналізації народів СРСР та створити новий російськомовний «радянський народ». В українському контексті, інтернаціоналізація означала відтінення культури та мови української нації на другий план та підвищення російської культури та мови на перший. В УРСР політика інтернаціоналізації була надзвичайно успішною, не в останню чергу завдяки поширенню російськомовного дубляжу фільмів в українському кінопрокаті та теле-показах.[2]

Загалом, в СРСР та на території УРСР зокрема технологія виготовлення та допуску в кінопрокат кінострічок була зорієнтована на те, щоб в кінотеатрах панувала російська, а не українська мова. Що стосується фільмів відзнятих в УРСР (у цей період функціонували три кіностудії, де створювалися художні фільми: Київська кіностудія ім. О.Довженка, Одеська кіностудія та Ялтинська кіностудія), то фільм не вважався виготовленим, поки його не приймала московська комісія. Отже, фільми, які були відзняті українською мовою, для комісії доводилося дублювати російською мовою. Українські режисери, які поспішали випустити свої стрічки в прокат, надавали перевагу виготовленню фільмів одразу російською мовою. Внаслідок цього з двох десятків фільмів, які щорічно ставилися на студії ім. О.Довженка, тільки два-три виготовлялися українською мовою. Інші випускалися російською, а вже згодом дублювалися українською мовою та й то тільки після того, як їхня прокатна доля була успішною. Дублювати українською мовою не-радянські фільми було практично неможливо, оскільки їх закуповували й одразу перекладали на російську мову загальносоюзні організації. Щодо дублювання українською фільмів радянського виробництва, виготовлених в інших радянських республіках, то це траплялося надзвичайно рідко і становило абсолютну меншість у порівнянні з кількістю радянських кінострічок що виходили в український кінопрокат з російським дубляжем. У наслідок вищезгаданих причин, як економічних, так і технологічних та організаційних, кінострічки у міських та сільських кінотеатрах України виходили переважно російською мовою.[3]

Як наслідок русифікаторської політики Радянського Союзу, станом на 1980 рік, за даними газети «Культура і життя», діючий фільмофонд України складав 2967 фільмів, з них дубльованих (або тих, що мали оригінальне україномовне озвучення) українською мовою — 235, основна маса з яких була старіші стрічки.[4] Відповідно, станом на початок 80-их років, в Радянській Україні більшість іншомовних ігрових фільмів дублювалися російською мовою на Кіностудії імені Олександра Довженка, а більшість анімаційних фільмів — на студії «Київнаукфільм». Пізніше, наприкінці 1980-х, на базі Кіностудії імені Олександра Довженка була створена студія «Хлопавка» (студія «Синхрон») і вже на початку 1990-х років дана студія дублювала російською мовою такі хітові іноземні фільми як: «Злиття двох місяців», «Дика орхідея», «Всенічна спека», «Термінатор», «Скинь маму з поїзда», «Немає виходу» тощо і ці стрічки мали успішний прокат у багатьох кінотеатрах СНД.

Дублювання в незалежній Україні[ред.ред. код]

Поч. 1990-тих — 2006[ред.ред. код]

У період з початку 1990-их та по 2006 фільми в українському кінопрокаті, як і за часів колоніального перебування України у складі СРСР, продовжували виходили з дубляжем російською мовою зробленим в Росії. Не зважаючи на відсутність українського дубляжу в українському кінопрокаті, у цей період все ж з'явилися декілька дубляжів українською мовою. Зокрема, не зважаючи на загальну думку що у цей період не з'явилося жодного українського дубляжу,[5] Кіностудії Довженка все ж продублювала українською декілька фільмів.

Зокрема у період 1989—1991 як мінімум чотири голлівудські стрічки були дубльовані українською на Кіностудії Довженка: Роман з каменем («Romancing the Stone», 1984), Політ навігатора («Flight of the Navigator», 1986), Неприторенні шахраї («Dirty Rotten Scoundrels», 1988), та Одружена з мафією («Married to the Mob», 1988). Уже за часи незалежності на Студії Довженка продублювали українською фільми Зона висадки (Drop Zone, 1994) та Патруль часу (Timecop, 1994).[6] Згодом у 1992 році на студії Хлопавка (рос. Хлопушка) було продубльовано українською фільм «Непристойна пропозиція» / Indecent Proposal (1993).[7]

У підсумку ж, не зважаючи на поодинокі випадки дублювання кінострічок українською у цей період, масового дублювання кінострічок українською не відбувається аж до 2006 року.

Після 2006[ред.ред. код]

На початку 2006 року, за сприяння тодішнього віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка (Уряд Юрія Єханурова),[8] кабмін видав постанову № 20 від 16 січня 2006 про обов'язкове дублювання та субтитрування всіх іноземних фільмів українською мовою.[9] Згідно з цим рішенням україномовний дубляж мали вводили поступово: з 1 вересня 2006 року фільмів з українським дубляжем мало бути не менше 20 %, з 1 січня 2007 року — не менше 50 %, а з 1 липня 2007-го — не менше 70 %.[10] Це рішенню підтримали українські кінопрокатники які напряму працювали з голлівудськими мейджорами (у той час займали ~70 % кінопрокатного ринку), але бурхливо опротестували підрозділи російських прокатних компаній які опосередковано купляли права на показ іноземних кінострічок в Україні у російських компаній (у той час займали ~30 % кінопрокатного ринку).[11][12] Також категорично проти українського дублювання виступив тогочасний віце-прем'єр України з гуманітарних питань Дмитро Табачник, який заявив що дублювання фільмів українською є фінансово необґрунтованим.[13]

22 грудня 2006 року Міністерство Культури і Туризму України, дистриб'юторські компанії України та демонстратори фільмів підписали «Меморандум Про Співпрацю». Згідно меморандуму, українські кінопрокатники пообіціяли до 31 грудня 2007 року збільшити частку україномовних фільмокопій для прокату до 50 % для не-дитячих фільмів та до 100 % для дитячих.[14]

Згодом, Конституційний Суд своїм рішення у справі про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону України «Про кінематографію» (справа про розповсюдження іноземних фільмів) № 13-рп від 20.12.2007 не тільки підтвердив, що всі іноземні фільми мають бути дубльовані, озвучені чи субтитровані державною мовою, а ще й вказав, що ця вимога стосується також усіх фільмокопій, які розповсюджуються в Україні.[15]

Під впливом рішення Конституційного Суду та з посиланням на нього тогочасний міністр культури й туризму Василь Вовкун 18 січня 2008 року видав постанову КМУ "Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів, яка забороняла видавати державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму, якщо фільм не дубльований, озвучений або субтитрований державною мовою на фільмокопії мови оригіналу.[16][17]

Згідно з даними українських кіно-експертів, у 2006 вже після початку дії нової постанови КМУ, лише ~22 % фільмів прокату вийшли з українським дубляжем (46 з 202).[18] Більш поширеним український дубляж в кінопрокаті став лише через рік, у 2007 році, а по-справжньому масово він з'явився в українських кінотеатрах лише у 2008 році.

Спроби скасувати обов'язкове дублювання українською[ред.ред. код]
Позов «Aсоціації cприяння розвитку кінематографа в Україні» та «Товариства сліпих Дніпропетровської області» (2006)[ред.ред. код]

На початку 2006 року «Aсоціації cприяння розвитку кінематографа в Україні» (АСРКвУ) звернулася із позовом до суду аби домоглася скасування урядової постанови № 20 від 16 січня 2006 року, яка зобов'язувала кінопрокатників дублювати фільму українською мовою.[19][20][21] Позов було подано від імені «Товариства сліпих Дніпропетровської області».[22] Суд першої інстанції АСРКвУ програла і 22 червня 2006 року Господарський суд міста Києва на четвертому судовому засідання визнав вимоги позову нечинними.[23] Згодом, АСРКвУ подала апеляцію та виграла її 16 жовтня 2006 року коли Київський апеляційний суд скасував постанову Кабміну № 20 від 16 січня 2006 року про обов'язкове дублювання частини фільмів українською мовою.[24][25] Через два роки, Генеральна прокуратура України внесла касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року, якою було визнано нечинним та скасовано п.1 постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року № 20 про «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів». Вищим адміністративним судом України 10 липня 2008 року скаргу прокуратури задоволено, незаконну постанову суду апеляційної інстанції скасовано та зобов'язано суб'єктів кінематографічної діяльності для отримання прокатного посвідчення всі іноземні фільми дублювати (озвучувати, субтитрувати) українською мовою.[16]

Постанова КМУ № 551 (від 21 червня 2010 року)[ред.ред. код]

Міністр культури та туризму України Михайло Кулиняк повідомив громадськість що у червні 2010 року кабмін скасував постанову КМУ «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів» від 18 січня 2008 року.[26][27] На зміну старій постанові була прийнята нова постанова від 21 червня 2010 року № 551 «Про внесення змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів», яка дозволяє дублювати фільми будь-якою мовою, але сам процес дублювання повинен відбуватися в Україні й якщо фільм дубльовано не українською мовою то іншомовний дубляж обов'язково має супроводжуватися українськими субтитрами.[28] Відповідно, згідно з новою постановою фільми, дубльовані за межами України або фільми, дубльовані іншою мовою без українських субтитрів, на український ринок не допускаються, за винятком фестивального та арт-хаусного кіно у кількості не більше 10 фільмокопій.

Постанова КМУ № 168 (від 1 лютого 2012 року)[ред.ред. код]

Згідно з постановою КМУ № 168 (від 1 лютого 2012 року) було вилучено підпункт б) пункту 10[29] «Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів». Вилучивши зі згаданого Положення норму, яка вимагала обов'язкового дублювання або озвучення фільму на території України, КМУ позбавила дистриб'юторів стимулу здійснювати прокат іноземних фільмів в Україні українською мовою.[30][31]

Спроба знищити студію дублювання «Ле Дуєн» (2012)[ред.ред. код]

5 квітня 2012 року податкова міліція вилучила обладнання найбільшої української студії дубляжу «Ле Дуаєн» (Le Doyen Studio), яка дублювала близько 60 % стрічок в Україні. Офіційною причиною стала несплата податку на додану вартість кінопрокатною компанією B&H у обсязі 10 млн гривень. Однак у діях податківців вбачають незаконне блокування роботи найбільшої української студії дубляжу,[32][33] та бажання конкурента, власника мережі кінотеатрів Multiplex Антона Пугача, знищити український дубляж в українському кінопрокаті та знову наповнити його російським дубляжем.[1][34] За словами Богдана Батруха податківці винесли 45 коробок і 15 мішків із документами, 31 комп'ютер, два сервери та 28 дисків із фільмами.

10 квітня 2012 року українські інтелектуали влаштували мітинг під Кабінетом Міністрів проти наступу влади на український дубляж.[35] 12 квітня 2012 року у подібному мітингу взяли участь близько 250 людей. 12 квітня 2012 року податкова повернула майно студії і вона відновила свою роботу[36]

Через чотири роки, восени 2016, стало відомо, що компанія B&H Film Distribution (власник Le Doyen Studio) в решті решт таки виграла позов проти Державної податкової служби України (ДПСУ) у Верховному суді України. Відповідно, вище згаданий суд постановив, що ДПСУ діяла незаконно а всі протиправні стягнення податкової мають бути повернуті у повному обсязі.[37]

Перші стрічки дубльовані українською[ред.ред. код]

Одним з перших мультфільмів[38] що вийшов у широкий прокат українською, був мультик Тачки (2006).[39] Мультик дублювали на студії «Pteroduction Sound», а переклад виконав Олекса Негребецький, що прославився своєю адаптацією серіалу Альф для каналу ICTV. Українськими голосами мультику стали Остап Ступка, Ольга Сумська, Юрій Коваленко, Олександр Ігнатуша, Андрій Середа та інші. Задля дослідження попиту на нововведення, мультик пустили у прокат і українською, і російською мовами, з однаковою кількістю фільмокопій. Після закінчення прокату мультфільму, з'ясувалося — українська версія перемогла з перевагою у 15 %. Перший художній фільм, що вийшов у прокат українською — «Пірати Карибського моря: Скриня мерця» (2006). Тут головного героя Джека Спароу дублював соліст гурту Танок на Майдані Конґо Олег «Фагот» Михайлюта.

Українські студії дублювання[ред.ред. код]

З часом для дублювання фільмів в Україні стали з'являтися студії найвищого рівня. Першою свою філію в Києві відкрила петербурзька студія «Невафільм» (офіційна назва Невафільм Студіос). Згодом дублювати фільми почали як великі студії звукозапису, такі як AdiozProduction, Postmodern Postproduction, Tretyakoff Production, так і невеличкі студії як наприклад Kiev Postproduction, AAASOUND та інші. Паралельно з дубляжем винятково для кінотеатральних стрічок, розвиток отримали також студії багатоголосого закадрового перекладу, такі як ТакТребаПродакшн, Студія дубляжу каналу 1+1, що працює на базі студії імені Довженка[40] та інші. На цій та інших студіях звукозапису та дубляжу вперше в Україні було зроблено повноцінні дубляжі деяких серіалів (наприклад, Теорія брехні (Lie to me), Секс та Каліфорнія (Californication) для 1+1). На початку ж 2009 року відкрилася студія Le Doyen Studio, що стала першою українською студією дубляжу, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier»[41]. Другою студією, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier» стала студія Postmodern Postproduction (входить в FILM.UA Group) яка отримала відповідний сертифікат у жовтні 2012 року.[42][43]

Українські некомерційні студії дублювання[ред.ред. код]

Починаючи з березня 2009 року, у Києві діє студія дублювання «Омікрон»[44][45], що випускає серіали українською для аудиторії інтернету, при чому — менш, ніж за добу після виходу серій мовою оригіналу. В доробку цієї студії є дубляж одного з сезонів популярного мультсеріалу Футурама.

Українські актори дубляжу[ред.ред. код]

Наступні актори регулярно беруть участь у дублюванні іноземних фільмів для українського прокату: Дмитро Завадський, Борис Георгієвський, Василь Мазур, Юрій Ребрик, Катерина Брайковська, Дмитро Вікулов, Михайло Войчук, Андрій Самінін, Андрій Твердак, Іван Розін, Михайло Жонін, Лариса Руснак, Олена Узлюк, Наталя Романько-Кисельова, Микола Боклан, Станіслав Боклан, Роман Чупіс, Юлія Перенчук, Катерина Коновалова, Євген Малуха, Ганна Левченко, Ніна Касторф, Анатолій Зіновенко, Олег Стальчук, В'ячеслав Гіндін, Євген Шах, Богдан Ступка, Григорій Герман, Володимир Терещук, Ірина Грей, Лілія Ребрик, Ірма Вітовська, Катерина Качан, Микола Луценко, Анатолій Пашнін, Олег Лепенець, Олесь Гімбаржевський, Павло Скороходько, Ірина Ткаленко, Ірина Дорошенко, Юрій Кудрявець, Володимир Нечепоренко, Андрій Фединчик, Юрій Висоцький, Богдан Бенюк, Євген Пашин, Людмила Ардельян, Юрій Гребельник, Наталя Сумська та Тамара Яценко.

Також до дублювання активно залучаються зірки українського шоу-бізнесу. У мультику Хортон (2008) можна почути голоси шоуменів Павла Шилька (DJ Паша) та Володимира Зеленського, головні герої стрічки «13-й район: Ультиматум» (2009) в українському прокаті говорили голосами Євгена Кошового (Студія Квартал-95) та Андрія Хливнюка (соліст гурту «Бумбокс»). Над мультиком Теркель і Халепа (2004) працювала ціла низка знаменитостей: Фоззі, Потап, Олег Скрипка, Фагот (гурт ТНМК), Фома (гурт Мандри), Вадим Красноокий (гурт Mad Heads), Катя Chilly, Віталій Козловський, Lilu, Вася Гонтарський («Вася Club»), DJ Romeo і Степан Казанін (Квартал-95). У дублюванні анімаційного фільму Карлсон, який мешкає на даху (2002) брали участь низка відомих співаків, зокрема Олег Скрипка та Ані Лорак.

Відсоток українського озвучення в кінопрокаті[ред.ред. код]

Згідно з даними ГО «Простір свободи» та інтернет-видання «Тексти», частка озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення) є наступною:

  • 2009 — 70.3 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 29,7 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[46]
  • 2010 — 65.6 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 34,3 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[47]
  • 2011 — 65.2 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 34,8 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[47][48]
  • 2012 — 65.7 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 34,3 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[47]
  • 2013 — 69.3 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 30,7 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[49]
  • 2014 — 65.5 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 28.6 %: озвучення російською (та українські субтитри); 5.9 озвучення іншими мовами (та українські субтитри)[50]
  • 2015 — 84.8 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 12.3 %: озвучення російською (та українські субтитри); 7.4 озвучення іншими мовами (та українські субтитри)[50]
  • 2016 — 88.0 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 3.5 %: озвучення російською (та українські субтитри); 12.5 озвучення іншими мовами (та українські субтитри)[50][51]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Становлення кіноперекладу в Україні — І. В. Софієнко, 17.04.2014, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
  2. а б Дублювання фільмів в Україні — стара гра з новими правилами (перепост) — Korrespondent.net, 19 квітня 2012
  3. Литвин В. Історія України: підручник / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2013. 991 стор. ISBN 978-966-00-1356-8 (Розділ 26. Два десятиліття «застою» (1966—1985))
  4. Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: Колективна монографія / Відп. Ред. В. М. Даниленко; ред.-упорядник Н. О. Лаас — Київ: Інститут історії України НАН України , 2015. — 698 стор. (124—125 стор.)
  5. Кіностудія ім.Довженка як дзеркало русифікаторської політики в СРСР. Історична правда з посиланням на dexteriuzs.livejournal.com. 2013-07-17. Процитовано 2013-07-18. 
  6. Шукаємо дубляжі кіностудії Довженка — Гуртом, 12/12/2013
  7. (Розшукуються) Втрачені дубляжі, на DVD, VHS та інших носіях. — Гуртом, 2010-08-22
  8. Якою мовою говоритиме Гаррі Поттер-5? — Україна молода, 28.01.2006
  9. Постанова від 16 січня 2006 р. № 20. Деякі питання порядку розповсюдженняі демонстрування фільмів — Кабінет Міністрів України, 16.01.2006
  10. Кінопрокат українською: чи є шанс? — Телекритика, 13.04.2012
  11. Бунт посередників. Хто не хоче показувати кіно українською? — День, 14 лютого 2008
  12. Голлівудські зірки заговорять українською — Deutsche Welle Україна, 12.02.2006
  13. Невибіркова моводемократія по-табачниківськи — Українська Правда, 10 листопада 2006
  14. Меморандум Про Співпрацю Між Міністерством Культури І Туризму України, Дистриб'юторськими Компаніями України Та Демонстраторами Фільмів — Міністерство Культури і Туризму України, 22 грудня 2006 року
  15. Рішення Конституційного Суду у справі № 1-46/2006 — Конституційний Суд України, 20 грудня 2007 року
  16. а б Суд зобов'язав усі іноземні фільми в Україні дублювати державною мовою — Український тиждень, 15 липня, 2008
  17. Олександр Ткаченко пропонує повернутись до практики дублювання фільмів «70:30» — Телекритика, 05.02.2008
  18. Олег Медведєв. Мовний баланс України. Співвідношення української та російської мов в різних сферах громадського та приватного життя — CUPP Newsletter 2008
  19. Як «Аврора» женихалася з «Оскаром» — Телекритика, 29.11.2006
  20. Детективна історія про втрачені мрії — Кіно-коло, 30 листопада 2006
  21. Хрест на українській мові в кінотеатрах — політичне рішення суду — Сумно, 25 жовтня 2006
  22. Асоціація сприяння розвитку кінематографу в Україні пояснила журналістам, що україномовне дублювання невигідне і непотрібне більшості глядачів — Телекритика, 27.10.2006
  23. Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» програла суд проти Кабміну — Кіно-коло, 26.06.2006
  24. Суд скасував обов'язкове дублювання частини фільмів українською — Телекритика, жовтень 2006
  25. Відкат прокату — Україна молода, 20.10.2006
  26. Альона Блохтур. «Український дубляж: бути чи не бути?» — Главком, 12 квітня, 2010
  27. Український дубляж скасовано: що насправді відбулося і що робити — Тексти, 31/10/2010
  28. До уваги представників ЗМІ! — Міністерство Культури України, 29 жовтня 2010
  29. «підпункт б) пункту 10: Держкіно відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення у разі наявності однієї з таких підстав:
    б) якщо фільм дубльований або озвучений не на території України, крім фільму, який є авторським фільмом (інтелектуальним, альтернативним, експериментальним фільмом) та виходить тиражем не більш як 10 фільмокопій.
    ».
  30. Протокол № 4 засідання Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно — Громадська рада при Державному агентстві України з питань кіно, 11 квітня 2012 року
  31. Держкіно вводить громадськість в оману — ГО «Простір свободи» 13.04.2012
  32. Міліція паралізувала роботу найбільшої в Україні студії дубляжу фільмів — Gazeta.ua, 06.04.2012.
  33. Податкова намагається знищити україномовний кінодубляж? — Радіо «Свобода», 06.04.2012.
  34. Ігор Мірошниченко про Антона Пугача. В доповнення до Наступ на український дубляж! — Livejournal, 2012-04-08
  35. Під КМУ протестували проти наступу на український дубляж кіно (відео) — 5 канал, 10.04.2012.
  36. Le Doyen знову озвучує українською — Український тиждень, 11 квітня, 2012
  37. Кінопрокатна компанія B&H виграла суд у податкової  — Телекритика, 09.12.2016
  38. Першим дубльованим українською мультиком був мультфільм Карлсон, який було продубльовано у березні 2006 року
  39. Українське кіно: є звук — Україна молода, № 144 за 09.08.2006
  40. «Глядач „1+1“ любить яскраві речі й круті голоси» — Телекритика, 25.06.2009
  41. Studios with Dolby Premier Studio Certification / Студій сертифіковані по програмі Dolby Premier Studio Certifiсation (англ.)
  42. Звукова студія компанії Postmodern отримала сертифікацію Dolby Premier- Дежкіно, 12/10/2012
  43. Друга українська студія дубляжу та озвучування отримала сертифікацію Dolby Premier- Телекритика, 23.10.2012
  44. Український дубляж. Приватна ініціатива — Телекритика, 12 грудня 2010
  45. Підйом: хто і як озвучує фільми — Новий канал, 19.05.2011
  46. Становище Української Мови в Україні у 2011 році — Простір свободи, 9.11.2011
  47. а б в Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА) — Тексти, 07/11/2013
  48. Становище Української Мови в Україні у 2012 році — Простір свободи, 9.11.2012
  49. Становище Української Мови в Україні у 2014—2015 роках — Простір свободи, 8.07.2015
  50. а б в Стан української мови. Щорічний моніторинг: Російська домінує в медіа та сфері послуг, українська — в освіті й кінопрокаті — Тексти, 08/11/2016
  51. Становище Української Мови в Україні у 2016 Році  — Простір свободи, 8.11.2016

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]