Дубляж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
   Країни, де дублюють переважно дитяче кіновиробництво, решта фільмів оснащуються субтитрами.
   Країни, де рівною мірою використовують дублювання або субтитрування.
   Країни, де рідко виконується дублювання, поширене закадрове озвучення (voice-over) одним або кількома акторами.
   Країни, де використовують дублювання всієї відеопродукції.
Muster (rot-blaue Balken).png Країни, де інколи дублюють фільми та зазвичай використовують дублювання з інших країн через схожість мови або зрозумілість для глядачів (німецька в Австрії, німецька/італійська/французька в Швейцарії, французька/нідерландська в Бельгії, російська у Білорусі та чеська в Словаччині).

Дублюва́ння, дубльо́ваний пере́клад, дубля́ж або перео́звук[1] (від фр. double «подвійний») — вид перекладу фільмів, мультфільмів та серіалів, за якого відбувається повна заміна мови оригіналу на іншу мову з метою транслювання фільму в інших країнах, у яких не користуються мовою, якою говорять персонажі даного аудіовізуального твору.

Зміст

Технологія дублювання[ред. | ред. код]

Коли кінострічка майже готова, кіновиробник надсилає відеоматеріал, скрипти (текстові розшифровки з репліками героїв) і так звану сесію Pro Tools (ряд звукових доріжок з музикою, шумами, звуковими ефектами і мовою героїв) на студію звукозапису захищеним електронним каналом.

Потім свою справу робить автор синхронного тексту. Він слідкує, щоб переклад вдало лягав у артикуляцію губ та міміку персонажа, підбирає аналоги словам чи навіть цілим фразам, якщо щось не сходиться. Готовий текст віддають на затвердження виробникові.

Опісля починається підбір акторів дубляжу. Коли компанія, яка займається дубляжем набирає акторів, то слідкує за тим, щоб людина мала цікавий, оригінальний голос, щоб голос збігався з темпераментом персонажа та його віком. Кожен актор окремо приходить до студії і начитує свої репліки у фільмі. У навушниках в артиста звучить іншомовний текст, перед ним — український переклад, на екрані — відеоряд.

Від початку практики дублювання фільмів під час роботи над епізодом, в студії знаходилося стільки ж акторів, скільки персонажів було задіяно в епізоді. В 90-х роках стереотехнології почали вимагати запису голосів доріжками, тому відтоді кожного актора записують окремо.

Коли починається сам процес дублювання фільму, до справи беруться режисер дубляжу та звукорежисер. Перший стежить за творчою складовою процесу, другий — за технічною. Вони ж прослуховують та відбирають акторів дубляжу. Після цього над фільмом кілька днів працює звукорежисер — синхронізує україномовні репліки із зображенням, накладає необхідні звукові ефекти.

Історія україномовного дублювання[ред. | ред. код]

Дублювання в УРСР[ред. | ред. код]

1960-ті — поч. 1990-тих[ред. | ред. код]

Дублювання російською мовою у СРСР розпочалося у 1935 році, але в цей період ще не відбувалося дублювання українською мовою, а українські працівники не брали участі у дублюванні. В УРСР кінодублювання прийшло на початку 60-тих років; рушійною силою дублювання стала студія імені Олександра Довженка, проте більшість фільмів там перекладалися російською мовою.[2] Вже у середині 60-их, після посилення політики інтернаціоналізації, почався поступовий перехід на дублювання лише російською мовою. Зазвичай, у той період, дублювати українською дозволялося лише після того, як фільм вже кілька місяців демонструвався російською мовою.[3]

У 60-их роках XX століття у Радянському Союзі розпочалася політика так званої інтернаціоналізації, яка мала на меті прискорити процес денаціоналізації народів СРСР та створити новий російськомовний «радянський народ». В українському контексті, інтернаціоналізація означала відтінення культури та мови української нації на другий план та підвищення російської культури та мови на перший. В УРСР політика інтернаціоналізації була надзвичайно успішною, не в останню чергу завдяки поширенню російськомовного дубляжу фільмів в українському кінопрокаті та теле-показах.[3]

Загалом, в СРСР та на території УРСР зокрема технологія виготовлення та допуску в кінопрокат кінострічок була зорієнтована на те, щоб в кінотеатрах панувала російська, а не українська мова. Що стосується фільмів відзнятих в УРСР (у цей період функціонували три кіностудії, де створювалися художні фільми: Київська кіностудія імені Олександра Довженка, Одеська кіностудія та Ялтинська кіностудія), то фільм не допускався до трансляції, поки його не приймала московська комісія. Отже, фільми, які були відзняті українською мовою, для комісії доводилося дублювати російською мовою. Українські режисери, які поспішали випустити свої стрічки в прокат, надавали перевагу виготовленню фільмів одразу російською мовою. Внаслідок цього з двох десятків фільмів, які щорічно ставилися на студії ім. О. Довженка, тільки два-три виготовлялися українською мовою. Інші випускалися російською, а вже згодом дублювалися українською мовою, та й то тільки після того, як їхня прокатна доля була успішною. Дублювати українською мовою нерадянські фільми було практично неможливо, оскільки їх закуповували й одразу перекладали на російську мову загальносоюзні організації. Щодо дублювання українською фільмів радянського виробництва, виготовлених в інших радянських республіках, то це траплялося надзвичайно рідко і становило абсолютну меншість у порівнянні з кількістю радянських кінострічок що виходили в український кінопрокат з російським дубляжем. У наслідок вищезгаданих причин, як економічних, так і технологічних та організаційних, кінострічки у міських та сільських кінотеатрах України виходили переважно російською мовою.[4]

Як наслідок русифікаторської політики Радянського Союзу, станом на 1980 рік, за даними газети «Культура і життя», діючий фільмофонд України становив 2967 фільмів, з них дубльованих (або тих, що мали оригінальне україномовне озвучення) українською мовою — 235, основна маса з яких була старіші стрічки.[5] Відповідно, станом на початок 80-их років, в Радянській Україні більшість іншомовних ігрових фільмів дублювалися російською мовою на Кіностудії імені Олександра Довженка, а більшість анімаційних фільмів, теж російською, — на студії «Київнаукфільм». Пізніше, наприкінці 1980-х, на базі Кіностудії імені Олександра Довженка була створена студія «Хлопавка» (студія «Синхрон») і вже на початку 1990-х років дана студія дублювала російською мовою такі хітові іноземні фільми як: «Злиття двох місяців», «Дика орхідея», «Всенічна спека», «Термінатор», «Скинь маму з поїзда», «Немає виходу» тощо. Ці стрічки мали успішний прокат у багатьох кінотеатрах СНД.

Дублювання в незалежній Україні[ред. | ред. код]

До 2006 року[ред. | ред. код]

1989 - 1995: відсутність кінопрокату в Україні[ред. | ред. код]

На початку 90-х кінопрокатний показ американських фільмів в Україні був заборонений і відповідно взагалі ніякі фільми не йшли в кінотеатрах України і фактично кінопрокату як явища у Україні не було взагалі, ні з російським дубляжем, ні з українським. Це було викликано тим, що з 1989 до 1995 року було ембарго на всій пострадянській території (включно з Росією) у зв'язку з з піратством, оскільки американські кіно-очільники сказали "доки не буде закону, який боровся б з піратством, вони не даватимуть фільмів ані до України, ані до Росії".[6] Ембарго було накладено через Джека Валенті, котрий був головою American Motion Pictures Association. У 90-их Богдан Батрух, майбутній засновник B&H був одним з тих хто працював для АМРА в Україні, зокрема як їх консультант по авторських правах в Україні.[6] Ембарго для України було знято лише у 1995, коли в Україні вступив в силу закон прийнятий у 1994 році про авторські права.

На початку 1990-их поодинокі україномовні інтелектуали публічно висловлювалися про потребу впровадження україномовного дубляжу іноземних фільмів хоча-б для телебачення, але практичних наслідків це не мало.[7][8] Відновідно у період з середини 1990-х та по 2006 рік фільми в українському кінопрокаті, як і за часів колоніального перебування України у складі СРСР, продовжували виходили з дубляжем російською мовою зробленим в Росії. У 1990-их та на початку 2000-их дублювання фільмів українською не робив жоден вітчизняний прокатник.[9] Та не зважаючи на відсутність українського дубляжу в українському кінопрокаті, в цей період все ж з'явилося декілька дубляжів українською мовою. Зокрема, не зважаючи на загальну думку, що у цей період не з'явилося жодного українського дубляжу,[10] Кіностудії Довженка таки продублювала українською декілька фільмів.

Зокрема у період 1989—1991 років як мінімум чотири голлівудські стрічки були дубльовані українською на Кіностудії Довженка: Роман з каменем («Romancing the Stone», 1984), Політ навігатора («Flight of the Navigator», 1986), Неприторенні шахраї («Dirty Rotten Scoundrels», 1988), та Одружена з мафією («Married to the Mob», 1988). Уже за часи незалежності на Студії Довженка продублювали українською фільми Зона висадки (Drop Zone, 1994) та Патруль часу (Timecop, 1994).[11] Згодом, у 1992 році, на студії Хлопавка (рос. Хлопушка) було продубльовано українською фільм «Непристойна пропозиція» (Indecent Proposal, 1993) для показу на одному з українських фестивалів української діаспори Америки.[12]

1995 - 2006: початок кінопрокату в Україні[ред. | ред. код]

У період між 1995 та 2006 роком в Україні, після скасування ембарго для України на кінопрокат Американських фільмів 1995, починає діяти український кінопрокатний ринок. Увесь кінопрокат у цей період йде з дубляжем російською мовою. До наших днів збереглося дуже мало інформації про цей період: для цих 11 років немає точних даних щодо статистики зборів, кількості фільмів та повного переліку тодішніх кінодистриб'юторських компаній на українському кінопрокатному ринку. Відомо що на ринку у той час домінували російські дистриб'юторські компанії, котрі керували політикою та репертуарним планом своїх українських підрозділів. Також відомо, що у цей час працювала велика кількість дистриб'юторів, але всі вони, окрім компанії Богдана Батруха B&H, купляли кінопрокатні права на фільми у своїх материнських компаній з Росії. Зокрема у цей період працювали наступні дистриб'ютори: Авангард Фільм (керівник ?), 1+1 Сінема (керівник Роман Мартиненко), Фабрика Кіно (керівник ?), Люксор Україна (керівник Ігор Ігнатьєв), Інтер-Фільм Україна (керівник Олег Ґоловашкін), JRC film Україна (керівник Володимир Артеменко), Сінергія / Kinomania (керівник Олександр Ткаченко), Централ Парнершип Україна (керівник Олег Ґоловашкін), B&H (керівник Богдан Батрух), Геміні Україна (керівник Андрій Дяченко), Аврора фільм (керівник Роман Мартиненко) Артхаус Трафік (керівник Денис Іванов), Каскад Україна (керівник Тамара Яловська). Якщо не враховувати чотирьох найбільших українських дистриб'юторів (B&H, Геміні Україна, Kinomania та Аврора фільм) практично всі вищезгадані прокатники збранкротували і зникли через декілька років після впровадження обов'язкового дубляжу в 2006 році. Єдиними винятками, тобто компаніями що продовжили існувати після 2006 року, стали 2 компанії: Каскад Україна та Артхаус Трафік, які й досі активні на українському кінопрокатному ринку, але в останні роки суми річних касових зборів обох цих компаній менші від 1% частки ринку.

Після 2006 року[ред. | ред. код]

Впровадження обов'язкового дублювання українською у 2006 році[ред. | ред. код]

На початку січня 2006 року, за сприяння тодішнього віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка (Уряд Юрія Єханурова),[13][14][15][16] кабмін видав постанову № 20 про «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів» від 16 січня 2006 про обов'язкове дублювання та субтитрування всіх іноземних фільмів українською мовою.[17][18][19] Згідно з цим рішенням україномовний дубляж мали вводили поступово: з 1 вересня 2006 року фільмів з українським дубляжем мало бути не менше 20 %, з 1 січня 2007 року — не менше 50 %, а з 1 липня 2007-го — не менше 70 %.[20] Це рішенню підтримали українські кінопрокатники, які напряму працювали з голлівудськими мейджорами[21][22][23] (у той час займали ~70 % кінопрокатного ринку),[24][25] але бурхливо опротестували підрозділи російських прокатних компаній які опосередковано купляли права на показ іноземних кінострічок в Україні у російських компаній (у той час займали ~30 % кінопрокатного ринку).[21][26][27][28] Також категорично проти українського дублювання виступив тогочасний віце-прем'єр України з гуманітарних питань Дмитро Табачник, який заявив, що дублювання фільмів українською є фінансово необґрунтованим.[29] Український режисер Олесь Санін опсав це тоді як "протест суто російських посередників дистриб’юторів на території України. Звісно, вони не хочуть виконувати закон, тому що розглядають Україну як свій власний ринок! Це так звана система «РосУкркіно»".[30]

22 грудня 2006 року Міністерство культури і туризму України в особі її тодішнього очільника Юрія Богуцького з одного боку та більшість кінопрокатних компаній України з іншого,[~ 1] провели круглий стіл за підсумками якого підписали «Меморандум Про Співпрацю».[31][32][33][34][35] З боку дистриб'юторів документ підписали Богдан Батрух (B&H), Андрій Дяченко («Геміні фільм Україна»), Денис Іванов («Артхауз-трафік»), Роман Мартиненко («Аврора»), Олександр Ткаченко (Сінергія та Кіноманія), від кінодемонстраторів — Людмила Горделадзе (директор кінотеатру «Жовтень»).[36] Відповідно до меморандуму, українські кінопрокатники пообіцяли до 31 грудня 2007 року збільшити частку україномовних фільмокопій для прокату до 50 % для недитячих фільмів та до 100 % для дитячих.[37] Також, згідно з Меморандумом, власники прав на домашнє відео (DVD, Blu-Ray) теж пообіцяли записувати звукові доріжки з українським дублюванням на 100 відсотків своєї продукції.[35]

Згодом, Конституційний Суд України (КСУ) своїм рішення у справі про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону України «Про кінематографію» (справа про розповсюдження іноземних фільмів) № 13-рп від 20.12.2007 не тільки підтвердив, що всі іноземні фільми мають бути дубльовані, озвучені чи субтитровані державною мовою, а ще й вказав, що ця вимога стосується також усіх фільмокопій, які розповсюджуються в Україні.[38][39]

Під впливом рішення Конституційного Суду України та з посиланням на нього тогочасний міністр культури й туризму Василь Вовкун 18 січня 2008 року видав наказ Міністерства культури України (МКУ) № 1 «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів»,[40] який забороняв видавати державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму, якщо фільм не дубльований, озвучений або субтитрований державною мовою на фільмокопії мови оригіналу.[41][42] Тоді ж, тогочасна очільниця Держкіно Ганна Чміль повідомила що Держкіно буде повністю виконувати рішення КСУ та постанови МКУ що стосуються регулювання видачі прокатних посвідчень на кінопрокат в Україні, та починаючи з січня 2008 року 100 % фільмів що демонструються в кінотеатрах України мають бути дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою на оригінальну мову озвучення кінострічки.[43]

Згодом, у відповідь на рішення Конституційного Суду України, 30 січня 2008 року тодішній Президент України Віктор Ющенко написав листа до тодішньої Прем'єр–міністерки України Юлії Тимошенко з вимогою аби уряд «забезпечив безумовне виконання рішення КС щодо розповсюдження іноземних фільмів, створення належних умов для організації дублювання, озвучення та субтитрування фільмів державною мовою».[44] Наприкінці лютого 2008 року також відбулася нарада з питань кінопрокату на якій був присутній тодішній Президент України Віктор Ющенко, два заступники глави секретаріату Президента України Юрій Богуцький та Андрій Кислинський та представники кінобізнесу, зокрема власники 3-ьох найбільших українських кінодистриб'юторів: Олександр Ткаченко («Синергія» та «Кіноманія»), Андрій Дяченко («Геміні фільм») та Богдан Батрух (B&H).[45][46] За підсумком цієї наради Віктор Ющенко запропонував Мінкульту та Держкіно разом із представниками провідних дистриб'юторських компаній до 4 березня 2008 року розробити компромісний варіант впровадження україномовного дубляжу, який би передбачав виконання рішення Конституційного Суду України про обов'язковість дублювання іноземних фільмів українською та водночас враховував інтереси мешканців русифікованих східного та південного регіонів України.[46][47]

Згодом, у відповідь на рішення Конституційного Суду України, частина кінодистриб'юторів та мереж кінотеатрів, котрі або належали росіянам та були філіями російських фірм або викупляли права на кінопрокат не напряму у голівудьских мейджорів, а опосередковано у росіян, виступили проти рішення КСУ та постанови МКУ[48][49] а деякі навіть вирішили бойкотувати вимогу демонструвати фільми в українських кінотеатрах з українським дубляжем та організували кіно-страйк.[50][51][52][53] Спочатку ці компанії, на чолі зі співласником та гендиректором кіномережі "Мультиплекс" Антоном Пугачем, написали серію відкритих листів керівництву України з вимогою скасувати український дубляж, зокрема 25 січня 2008 року та 23 лютого 2008 року.[54][55][56][57][58] Після публікації цих відкритих листів, відповідні компанії розпочали загальний локаут, що полягав у відмові демонструвати фільми з українським дубляжем у кінотеатрах.[59][60] У відповідь на лист Пугача та Ко до керівництва держави, власник кінопрокатника B&H Богдан Батрух теж написав відкритого листа керівництву України де надав підтвердження брехливості фактів викладених у попередніх листах, де стверджувалось що буцімто після впровадження закону про дубляж українською відбулося падіння виторгу українських кіно-компаній на більш як 30%; У своєму листі Батрух навпаки надав докази збільшення відвідуваності кінотеатрів та відповідно й прибутковості українських кіно-компаній після впровадження українського дубляжу.[61][62][63]

Згідно з даними українських кіно-експертів, у 2006 вже після початку дії нової постанови КМУ, лише десь 20 % кіно-сеансів[64][65] та десь ~22 % фільмів (46 з 202)[66][67] кінопрокату вийшли з українським дубляжем. Більш поширеним український дубляж в кінопрокаті став лише через рік, у 2007 році, а по-справжньому масово він з'явився в українських кінотеатрах лише у 2008 році.

Аби полегшити перехід на український дубляж для кінокомпанії України, у 2010 році у Податковий кодекс України було додано два перехідних положення: 1) про тимчасове звільнення від ПДВ до 1 січня 2016 року кінопрокат національних фільмів, тиражування іноземних фільмів дубльованих українською та дублювання фільмів українською[68] (яке згодом оновлений Податковий кодекс спочатку продовжив до 1 січня 2017 року[69] а потім до 1 січня 2018 року[70]) та 2) про тимчасове звільнення від ПДВ до 1 січня 2016 року кінопрокат іноземних фільмів дубльованих українською.[71][72] Згодом, 7 Листопад 2017 року ВРУ схвалила закон № 3239-д, який вніс зміни до Митного кодексу України та Податкового кодексу України та звільнив до 2023 року від сплати ПДВ операції з постачання робіт та послуг з виробництва та тиражування українських фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених українською мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення українською мовою іноземних фільмів на території України.[73][74]

Спроби скасувати обов'язкове дублювання фільмів українською[ред. | ред. код]
Позов «Асоціації сприяння розвитку кінематографа в Україні» та «Товариства сліпих Дніпропетровської області» (2006 рік)[ред. | ред. код]

Наприкінці січня 2006 «Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні» (АСРКвУ) звернулася із позовом до суду аби домоглася скасування урядової постанови № 20 від 16 січня 2006 року, яка зобов'язувала кінопрокатників дублювати фільму українською мовою.[75][76][77] Позов було подано від імені «Товариства сліпих Дніпропетровської області».[78] Суд першої інстанції АСРКвУ програла і 22 червня 2006 року Господарський суд міста Києва на четвертому судовому засідання визнав вимоги позову нечинними.[79]

Згодом, АСРКвУ подала апеляцію та виграла її 16 жовтня 2006 року коли Київський апеляційний суд скасував постанову Кабміну № 20 від 16 січня 2006 року про обов'язкове дублювання частини фільмів українською мовою.[80][81][82][83][84][85] Після перемоги у Київському апеляційному суді, на початку жовтня 2006 АСРКвУ, в особі їхнього президента Михайла Соколова, направила відкритого листа[86][16][87][88][89] до віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка пояснюючи причини необхідності скасування урядової постанови № 20 від 16 січня 2006 року, яка зобов'язувала кінопрокатників дублювати фільму українською мовою. Лист підписали зокрема Денис Іванов (керівник дистриб'ютора Артхаус Трафік), Андрій Різоль (генеральний продюсер форумів «Кінофорум України» та «Кіноринок Молодість»), Дмитро Колєсников (віце-президент Асоціації продюсерів України, Кінотур), Михайло Соколов (президент «Асоціації Сприяння розвитку кінематографа в Україні») та Ігор Ігнатьєв (керівник дистриб'ютора Люксор Україна).[90]

Через два роки, Генеральна прокуратура України внесла касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року, якою було визнано нечинним та скасовано п.1 постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року № 20 про «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів». Вищим адміністративним судом України 10 липня 2008 року скаргу прокуратури задоволено, незаконну постанову суду апеляційної інстанції скасовано та зобов'язано суб'єктів кінематографічної діяльності для отримання прокатного посвідчення всі іноземні фільми дублювати (озвучувати, субтитрувати) українською мовою.[41]

Постанова КМУ № 551 (від 21 червня 2010 року)[ред. | ред. код]

Після приходу до влади регіоналів у 2010 році, представники Партії регіонів виступили за негайне скасування попереднього наказу Міністерства культури про обов'язкове дублювання іноземних фільмів українською мовою.[91] Згодом, у квітні 2010 року тогочасний Міністр освіти та науки Дмитро Табачник заявив, що після введення обов'язкового озвучення художніх фільмів українською мовою кількість відвідувачів кінотеатрів суттєво впала. Зокрема, Табачник в інтерв'ю російській радіостанції «Эхо Москвы» заявив, що навіть у Львові «кількість відвідування у кінотеатрах […] впала мало не на третину».[92][93] В Українських ЗМІ тоді, у 2010, повідомляли що Дмитро Табачник, разом з Вадимом Колесніченком, Іриною Бережною, Олексієм Костусєвим та Володимиром Семиноженком, лобіює інтереси російських дистриб'юторів що прагнуть повернути російський дубляж в Україні.[94]

Зусилля Табачника та Ко. були частково успішними і згодом тогочасний Міністр культури та туризму України Михайло Кулиняк повідомив громадськість що у червні 2010 року кабмін скасував постанову КМУ «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів» від 18 січня 2008 року.[95][96] На зміну старій постанові була прийнята нова постанова від 21 червня 2010 року № 551 «Про внесення змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів», яка дозволяє дублювати фільми будь-якою мовою, але сам процес дублювання повинен відбуватися в Україні й якщо фільм дубльовано не українською мовою то іншомовний дубляж обов'язково має супроводжуватися українськими субтитрами.[97] Відповідно, згідно з новою постановою фільми, дубльовані за межами України або фільми, дубльовані іншою мовою без українських субтитрів, на український ринок не допускаються, за винятком фестивального та арт-хаусного кіно у кількості не більше 10 фільмокопій.

Постанова КМУ № 168 (від 1 лютого 2012 року)[ред. | ред. код]

Згідно з постановою КМУ № 168 (від 1 лютого 2012 року) було вилучено підпункт б) пункту 10[~ 2] «Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів». Вилучивши зі згаданого Положення норму, яка вимагала обов'язкового дублювання або озвучення фільму на території України, КМУ позбавила дистриб'юторів стимулу здійснювати прокат іноземних фільмів в Україні українською мовою.[98][99][100]

Спроба знищити студію дублювання «Ле Дуєн» (2012)[ред. | ред. код]

5 квітня 2012 року податкова міліція вилучила обладнання найбільшої української студії дубляжу «Ле Дуаєн» (Le Doyen Studio), яка в той час дублювала близько 60 % стрічок в Україні. Офіційною причиною стала несплата податку на додану вартість кінопрокатною компанією B&H у обсязі 10 млн гривень. Однак у діях податківців українські ЗМІ вбачили незаконне блокування роботи найбільшої української студії дубляжу,[101][102] та бажання конкурента, власника мережі кінотеатрів Multiplex Антона Пугача, знищити український дубляж в українському кінопрокаті та знову наповнити його російським дубляжем.[2][103] За словами Богдана Батруха податківці винесли 45 коробок і 15 мішків із документами, 31 комп'ютер, два сервери та 28 дисків із фільмами.

10 квітня 2012 року українські інтелектуали влаштували мітинг під Кабінетом Міністрів проти наступу влади на український дубляж.[104] 12 квітня 2012 року у подібному мітингу взяли участь близько 250 людей. 12 квітня 2012 року податкова повернула майно студії і вона відновила свою роботу[105]

Через чотири роки, восени 2016, стало відомо, що компанія B&H Film Distribution (власник Le Doyen Studio) в решті решт таки виграла позов проти Державної податкової служби України (ДПСУ) у Верховному суді України. Відповідно, вище згаданий суд постановив, що ДПСУ діяла незаконно а всі протиправні стягнення податкової мають бути повернуті у повному обсязі.[106]

Перші стрічки дубльовані українською[ред. | ред. код]

Одним з перших мультфільмів[~ 3] що вийшов 15 червня 2006 року в український широкий кінопрокат дубльованим українською, був мультфільм Тачки (2006).[107][108] Мультфільм дублювали на студії «Pteroduction Sound», а переклад виконав Олекса Негребецький, що прославився своєю адаптацією серіалу Альф для каналу ICTV. Українськими голосами мультфільму стали Остап Ступка, Ольга Сумська, Юрій Коваленко, Олександр Ігнатуша, Андрій Середа та інші. Задля дослідження попиту на нововведення, мультфільм пустили у прокат і українською, і російською мовами, з однаковою кількістю фільмокопій. Після закінчення прокату мультфільму, з'ясувалося — українська версія перемогла з перевагою у 15 %.

Перший художній фільм, що вийшов у прокат українською — «Пірати Карибського моря: Скриня мерця» (2006). Тут головного героя Джека Спароу дублював соліст гурту Танок на Майдані Конґо Олег «Фагот» Михайлюта.

Українські студії дублювання[ред. | ред. код]

З часом для дублювання фільмів в Україні стали з'являтися студії найвищого рівня. Першою свою філію в Києві відкрила петербурзька студія «Невафільм» (офіційна назва Невафільм Студіос). Згодом дублювати фільми почали як великі студії звукозапису, такі як AdiozProduction, Postmodern Postproduction, Tretyakoff Production, так і невеличкі студії як наприклад Lemma, Pteroduction Sound, CineType, Kiev Postproduction, AAASOUND та інші. Паралельно з дубляжем винятково для кінотеатральних стрічок, розвиток отримали також студії багатоголосого закадрового перекладу, такі як ТакТребаПродакшн, Студія дубляжу каналу 1+1, що працює на базі студії імені Довженка[109] та інші. На цій та інших студіях звукозапису та дубляжу вперше в Україні було зроблено повноцінні дубляжі деяких серіалів (наприклад, Теорія брехні (Lie to me), Секс та Каліфорнія (Californication) для 1+1). На початку ж 2009 року відкрилася студія Le Doyen Studio, що стала першою українською студією дубляжу, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier»[110]. Другою студією, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier» стала студія Postmodern Postproduction (входить в FILM.UA Group) яка отримала відповідний сертифікат у жовтні 2012 року.[111][112]

Українські некомерційні студії дублювання[ред. | ред. код]

З 2009 по 2017 роки у Києві діяла некомерційна студія дублювання «Омікрон»[113][114], що спеціалізувалася на озвученні та дублюванні фільмів та серіалів українською.[115] В доробку цієї студії є дубляж одного з сезонів популярного мультсеріалу Футурама.

Українські актори дубляжу[ред. | ред. код]

Наступні актори регулярно беруть або брали участь у дублюванні іноземних фільмів для українського прокату: Дмитро Завадський, Борис Георгієвський, Василь Мазур, Юрій Ребрик, Катерина Брайковська, Дмитро Вікулов, Михайло Войчук, Андрій Самінін, Андрій Твердак, Іван Розін, Михайло Жонін, Лариса Руснак, Олена Узлюк, Наталя Романько-Кисельова, Микола Боклан, Станіслав Боклан, Роман Чупіс, Юлія Перенчук, Катерина Коновалова, Євген Малуха, Ганна Левченко, Ніна Касторф, Анатолій Зіновенко, Олег Стальчук, В'ячеслав Гіндін, Євген Шах, Остап Ступка, Григорій Герман, Володимир Терещук, Ірина Грей, Лілія Ребрик, Ірма Вітовська, Катерина Качан, Назар Стригун, Микола Луценко, Олег Лепенець, Олесь Гімбаржевський, Павло Скороходько, Ірина Ткаленко, Аліса Гур'єва, Ірина Дорошенко, Юрій Кудрявець, Володимир Нечепоренко, Андрій Федінчик, Юрій Висоцький, Богдан Бенюк, Євген Пашин, Людмила Ардельян, Юрій Гребельник, Наталя Сумська, Юрій Коваленко та Тамара Яценко.

Також до дублювання активно залучаються зірки українського шоу-бізнесу. У мультфільму Хортон (2008) можна почути голоси шоуменів Павла Шилька (DJ Паша) та Володимира Зеленського, головні герої стрічки «13-й район: Ультиматум» (2009) в українському прокаті говорили голосами Євгена Кошового (Студія Квартал-95) та Андрія Хливнюка (соліст гурту «Бумбокс»). Над мультфільмом Теркель і Халепа (2004) працювала ціла низка знаменитостей: Потап, Олег Скрипка, Фагот та Фоззі (гурт ТНМК), Фома (гурт Мандри), Вадим Красноокий (гурт Mad Heads), Катя Chilly, Віталій Козловський, Lilu, Вася Гонтарський («Вася Club»), DJ Romeo і Степан Казанін (Квартал-95). У дублюванні анімаційного фільму Карлсон, який мешкає на даху (2002) брали участь низка відомих співаків, зокрема Олег Скрипка та Ані Лорак.

Відсоток українського озвучення в кінопрокаті[ред. | ред. код]

Згідно з даними ГО «Простір свободи» та інтернет-видання «Тексти», частка озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення) є наступною:

  • 2009 — 70.3 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 29.7 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[116]
  • 2010 — 65.6 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 34.3 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[117]
  • 2011 — 65.2 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 34.8 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[117][118]
  • 2012 — 65.7 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 34.3 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[117]
  • 2013 — 69.3 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 30,7 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри);[119]
  • 2014 — 65.5 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 34.5 % озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри): 28.6 %: озвучення російською (та українські субтитри) та 5.9 % озвучення іншими мовами (та українські субтитри)[120]
  • 2015* — 84.8 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 19.7 % озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри): 12.3 %: озвучення російською (та українські субтитри); 7.4 озвучення іншими мовами (та українські субтитри)[120]
  • 2016* — 88.0 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 16.0 % озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри): 3.5 %: озвучення російською (та українські субтитри); 12.5 озвучення іншими мовами (та українські субтитри)[120][121]
  • 2017 — 87.5 %: озвучення українською (дублювання або багатоголосого озвучення); 12,5 %: озвучення російською або іншою мовою (та українські субтитри).[122][123][124]

* примітка: у 2015 та 2016 роках сума може перевищувати 100 % через прокат окремих фільмів у різних версіях

Див. також[ред. | ред. код]

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. прим: підписантом меморандуму була також одна не-кінопрокатнка компанія, київський кінотеатр "Жовтень"
  2. «підпункт б) пункту 10: Держкіно відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення у разі наявності однієї з таких підстав:
    б) якщо фільм дубльований або озвучений не на території України, крім фільму, який є авторським фільмом (інтелектуальним, альтернативним, експериментальним фільмом) та виходить тиражем не більш як 10 фільмокопій.
    ».
  3. Першим дубльованим українською мультфільмом був мультфільм Карлсон, який було продубльовано у березні 2006 року

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Дубляж - Як перекладається слово Дубляж українською - Словотвір. Словотвір (uk-UA). 2018-01-28. Процитовано 2018-04-28. 
  2. а б Становлення кіноперекладу в Україні — І. В. Софієнко, 17.04.2014, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
  3. а б Дублювання фільмів в Україні — стара гра з новими правилами (перепост) — Korrespondent.net, 19 квітня 2012
  4. Литвин В. Історія України: підручник / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2013. 991 стор. ISBN 978-966-00-1356-8 (Розділ 26. Два десятиліття «застою» (1966—1985))
  5. Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: Колективна монографія / Відп. Ред. В. М. Даниленко; ред.-упорядник Н. О. Лаас — Київ: Інститут історії України НАН України, 2015. — 698 стор. (124—125 стор.)
  6. а б Богдан Батрух: “Якщо не українізувати кінопрокат сьогодні, це не вдасться зробити ніколи” - Детектор медіа, 3 лютого 2006
  7. Тамара Іваненко. [Чи звучатиме українське слово з екрана?] // Культура і життя. № 52 від 26 груд. 1992. С. 1
  8. Л. Безкодарний, Т. Іваненко, Л. Вітязь, Ю. Ляшенко, В. Чорнолих. [Коли ж на екрані зазвучить рідна мова? (лист до редакції газети «Культура і життя» щодо дублювання фільмів українською мовою) // Культура і життя. № 9 від 2 берез. 1991. С. 5
  9. Бізнес по той бік кіноекрана - Кіноколо, 25.09.2003
  10. Кіностудія ім.Довженка як дзеркало русифікаторської політики в СРСР. Історична правда з посиланням на dexteriuzs.livejournal.com. 2013-07-17. Процитовано 2013-07-18. 
  11. Шукаємо дубляжі кіностудії Довженка — Гуртом, 12/12/2013
  12. (Розшукуються) Втрачені дубляжі, на DVD, VHS та інших носіях. — Гуртом, 2010-08-22
  13. Володимир Субота. Дублювати українською вигідно (про дублювання зарубіжних фільмів українською мовою) // Культура і життя. № 11) від 18 берез. 2009 С. 2
  14. Володимир Субота. [Українською теж вигідно] // Культура і життя. № 51/52 від 27 грудня 2006. С. 6
  15. Шевчук Г., Трач Н. Мовна політика після помаранчевої революції // Магістеріум. — 2009. — Вип. 37 : Мовознавчі студії. — С. 97-104.
  16. а б Якою мовою говоритиме Гаррі Поттер-5? — Україна молода, 28.01.2006
  17. Постанова КМУ від 16 січня 2006 р. № 20. Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів — Кабінет Міністрів України, 16.01.2006
  18. Постанова КМУ від 16 січня 2006 р. № 20. Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів — Верховна Рада України, 16.01.2006
  19. Питання дублювання фільмів українською мовою обговорять за круглим столом — KINO-КОЛО, 25 січня 2006
  20. Кінопрокат українською: чи є шанс? — Телекритика, 13.04.2012
  21. а б В. Бакальчук. Вітчизняний кінопрокат: стан та перспективи розвитку- НІСД, жовтень 2008
  22. Труднощі перекладу — Олена Криницька, «Контракти» № 27 Липень 2008 р.
  23. Останній дубль? Він найскладніший. Чого очікувати прокату після Меморандуму — Дзеркало тижня, 2 лютого 2007
  24. Михайло Бриних. Той, Чиї мідні труби мовчать. (Український кінематограф останнього двадцятиліття: втеча від поезії) // «Рапорт про стан культури і НУО в Україні». Lublin: Fundacja Open Culture; Fundacja Kultura Enter. 2012. 281 стор.: сс. 157-155. ISBN 978-83-62495-24-5
  25. 10 з 15 українських дистриб’юторів іноземних фільмів працюють через російських посередників - Zaxid.net, 21 лютого 2008
  26. Комерційні таємниці про фільми українською мовою — Не будь байдужим!, 19 січня 2007
  27. Бунт посередників. Хто не хоче показувати кіно українською? — День, 14 лютого 2008
  28. Голлівудські зірки заговорять українською — Deutsche Welle Україна, 12.02.2006
  29. Невибіркова моводемократія по-табачниківськи — Українська Правда, 10 листопада 2006
  30. «Кінофронт»: на передовій // Дзеркало тижня, 22 лютого 2008
  31. Спостереження щодо круглого столу - kino-pereklad.org.ua, 23 січня 2007
  32. Розповсюджувачі зароблять на українській мові — KyivPost, 6 березня 2007 (оригінал статті англійською: Distributors to profit on Ukrainian (англ.))
  33. Міністерство культури і туризму України, українські кінодистриб'ютори і демонстратори фільмів підписали меморандум щодо дублювання фільмів українською — KINO-КОЛО, 22.01.2007
  34. Українізація кіно — Радіо свобода, 24 Січень 2007
  35. а б Як ви можете допомогти українському кінематографу — Українська Правда, 29 січня 2007
  36. Меморандум з дубляжу - Україна молода, 23 січня 2007
  37. Меморандум Про Співпрацю Між Міністерством Культури І Туризму України, Дистриб'юторськими Компаніями України Та Демонстраторами Фільмів — Міністерство Культури і Туризму України, 22 грудня 2006 року
  38. Рішення Конституційного Суду у справі № 1-46/2006 — Конституційний Суд України, 20 грудня 2007 року
  39. Олег Вергеліс. «Оскарженню не підлягає». Сиквел про кінопрокат: зйомки тривають - Дзеркало тижня, № 6 (685) 16 — 22 лютого 2008
  40. Наказ № 1 «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів» — Кабінет Міністрів України, 18.01.2008
  41. а б Суд зобов'язав усі іноземні фільми в Україні дублювати державною мовою — Український тиждень, 15 липня, 2008
  42. Олександр Ткаченко пропонує повернутись до практики дублювання фільмів «70:30» — Телекритика, 05.02.2008
  43. Андрій Кокотюха. Кінопрокат і кінопокази: боротьба за мову чи боротьба з мовою? — proUA.com / Коментарі:, 12 лютого 2008
  44. Україномовні фільми для Сходу. Початок — Європейська Україна, 31 січня 2008
  45. Нарада з питань кінопрокату у Президента України - okino.org, 28 лютого 2008
  46. а б Де межі компромісу? - Україна молода, №040 за 28.02.2008
  47. Відродимо національну кіноіндустрію (Про нараду з питань кінопрокату та дублювання фільмів) // Культура і життя. № 11 від 12 берез. 2008 С. 1.
  48. Віктор Глонь, Олег Вергеліс. Найкращий фільм. Язик до Києва веде — у дубляжній війні - Дзеркало тижня, № 5 (684) 9 — 15 лютого 2008
  49. Аксінья Куріна. Звичайний нацизм? - Детектор медіа, 5 лютого 2008
  50. Страйк кінотеатрів розпочався - kino-teatr.ua/uk, 27 лютого 2008
  51. Антон Пугач. Дрібниці стилю від першої особи - Детектор медіа, 21 березня 2008
  52. Вершини цинізму від Антона Пугача - Детектор медіа, 27 березня 2008
  53. Олег Вергеліс. Warner Brothers не представляє - Дзеркало тижня, 22 лютого 2008
  54. Дублювання іноземних фільмів українською: акція громадського протесту - kino-teatr.ua/uk, 25 січня 2008
  55. Перший попереджувальний страйк кінотеатрів України - okino.org, 23 лютого 2008
  56. «...І вирвав грішний мій язик» Дубляжне запитання на засипку: буква закону, політиканство чи пріоритети персональної економічної вигоди? - Дзеркало тижня, 1 лютого 2008
  57. Кінотеатри знову за своє – тепер вони пишуть листи на сітілайтах - 20 хвилин, 1 травня 2008
  58. На фільми українською не ходять у кінотеатри - Gazeta.ua, 29 січня 2008
  59. Не такий страшний страйк, як його малюють. Проти українізаторських кроків Мінкульту вчора протестувало зовсім мало кінотеатрів - Україна молода, №040 за 28.02.2008
  60. Сергій Грабовський. Чарівна сила неоколоніального словоблуддя - Українська правда, 25 лютого 2008
  61. Лист Президенту України Ющенку В.А «Про кінематографію» - okino.ua, 11 березня 2008
  62. З українським дубляжем кінотеатри почали заробляти більше - Gazeta.ua, 20 березня 2008
  63. B&H закликає навести лад у вітчизняному кінопрокаті - kino-pereklad, 12 березня 2008
  64. Ініціатива "Кіно-Переклад": документ "Ризики і позитивні сторони Меморандуму..." і дослідження "Стан справ в україномовному кінопрокаті" - Кіноколо, 25.01.2007
  65. Олег Медведєв. Дослідження: Стан справ в україномовному кінопрокаті. (v.0.1) — Obozrevatel, 31 січня 2007
  66. Сьогодні кожний третій фільм йде російською. Азаров вимагає негайно покінчити з україномовним дубляжем - УП, 01 липня 2010
  67. Олег Медведєв. Мовний баланс України. Співвідношення української та російської мов в різних сферах громадського та приватного життя — CUPP Newsletter 2008
  68. Пункт 12 «Перехідних положень ПКУ». Тимчасово, до 1 січня 2018 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, у тому числі тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України.
    {Пункт 12 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}
  69. Верховна Рада України частково зберегла податкові пільги для українського кіно — НСПУ, 5 січня 2016
  70. Новації Податкового кодексу — 2017 — Асоціація платників податків України, 17 лютого 2017
  71. Пункт 13 «Перехідних положень ПКУ». Тимчасово, до 1 січня 2016 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).
  72. Податковий кодекс України. Перехідні положення // ВРУ, станом на 2017 рік
  73. Президент України підписав Закони, спрямовані на підтримку кінематографії в Україні — МКУ, 01.12.2017
  74. Рада скасувала до 2023 року мито на ввезення обладнання для виробництва фільмів — Радіо Свобода, 7 Листопад 2017
  75. Як «Аврора» женихалася з «Оскаром» — Телекритика, 29.11.2006
  76. Детективна історія про втрачені мрії — Кіно-коло, 30 листопада 2006
  77. Хрест на українській мові в кінотеатрах — політичне рішення суду — Сумно, 25 жовтня 2006
  78. Асоціація сприяння розвитку кінематографу в Україні пояснила журналістам, що україномовне дублювання невигідне і непотрібне більшості глядачів — Телекритика, 27.10.2006
  79. Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» програла суд проти Кабміну — Кіно-коло, 26.06.2006
  80. Андрій Кокотюха. Апеляційний суд міста Києва захищає права азіатів — ProUA, 30 жовтня 2006
  81. Крапка чи кома? — Львівьска пошта, 31 липня 2008, № 31 (682)
  82. Кіна не буде? Або російськомовний «відкат» україномовного кінопрокату… — Радіо свобода, 2 Листопад 2006
  83. Насмішили — Детектор медіа, 25 жовтня 2006
  84. Суд скасував обов'язкове дублювання частини фільмів українською — Телекритика, жовтень 2006
  85. Відкат прокату — Україна молода, 20.10.2006
  86. Відкритий лист Президента Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» Михайла Соколова до віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка — Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні, жовтень 2006
  87. Обговорення за круглим столом (підсумки зустрічі про дублювання фільмів українською мовою) - Статті - KINOKOLO.UA. kinokolo.ua. Процитовано 2018-01-11. 
  88. Увага! На екрані українська мова! — Журнал «кіно-театр», № 1 за 2007 рік
  89. Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» судиться з Кабміном — Кіно-коло, 22.05.2006
  90. Коментар підписантів "Відкритого листа Президента Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» Михайла Соколова до віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка — Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні, грудень 2006
  91. Суперечки через дублювання фільмів українською повертаються — Радіо свобода, 16 квітня 2010
  92. У Львові спростували інформацію Табачника про зменшення глядачів — Кіноколо, 14.04.2010
  93. Завдяки кінодубляжу наші актори заробляють 7 мільйонів на рік. Кілька людей із ПР цього не хочуть — Тексти, 15/05/2010
  94. Хто лобіює інтереси російських дистриб'юторів в Україні — Уніан, 13.05.2010
  95. Альона Блохтур. «Український дубляж: бути чи не бути?» — Главком, 12 квітня, 2010
  96. Український дубляж скасовано: що насправді відбулося і що робити — Тексти, 31/10/2010
  97. До уваги представників ЗМІ! — Міністерство Культури України, 29 жовтня 2010
  98. Протокол № 4 засідання Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно — Громадська рада при Державному агентстві України з питань кіно, 11 квітня 2012 року
  99. Держкіно вводить громадськість в оману — ГО «Простір свободи» 13.04.2012
  100. ЗМІ: Російський дубляж повернувся в кінотеатри України /// Корреспондент, 24 жовтня 2012
  101. Міліція паралізувала роботу найбільшої в Україні студії дубляжу фільмів — Gazeta.ua, 06.04.2012.
  102. Податкова намагається знищити україномовний кінодубляж? — Радіо «Свобода», 06.04.2012.
  103. Ігор Мірошниченко про Антона Пугача. В доповнення до Наступ на український дубляж! — Livejournal, 2012-04-08
  104. Під КМУ протестували проти наступу на український дубляж кіно (відео) — 5 канал, 10.04.2012.
  105. Le Doyen знову озвучує українською — Український тиждень, 11 квітня, 2012
  106. Кінопрокатна компанія B&H виграла суд у податкової  — Телекритика, 09.12.2016
  107. Ду(б)ляж — Главрєд, 23 липня, 2010
  108. Українське кіно: є звук — Україна молода, № 144 за 09.08.2006
  109. «Глядач „1+1“ любить яскраві речі й круті голоси» — Телекритика, 25.06.2009
  110. Studios with Dolby Premier Studio Certification / Студій сертифіковані по програмі Dolby Premier Studio Certification (англ.)
  111. Звукова студія компанії Postmodern отримала сертифікацію Dolby Premier- Дежкіно, 12/10/2012
  112. Друга українська студія дубляжу та озвучування отримала сертифікацію Dolby Premier- Телекритика, 23.10.2012
  113. Український дубляж. Приватна ініціатива — Телекритика, 12 грудня 2010
  114. Підйом: хто і як озвучує фільми — Новий канал, 19.05.2011
  115. студія також озвучувала фільми та серіали російською для російського торрент-трекера HDclub.org
  116. Становище Української Мови в Україні у 2011 році — Простір свободи, 9.11.2011
  117. а б в Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА) — Тексти, 07/11/2013
  118. Становище Української Мови в Україні у 2012 році — Простір свободи, 9.11.2012
  119. Становище Української Мови в Україні у 2014—2015 роках — Простір свободи, 8.07.2015
  120. а б в Стан української мови. Щорічний моніторинг: Російська домінує в медіа та сфері послуг, українська — в освіті й кінопрокаті — Тексти, 08/11/2016
  121. Становище Української Мови в Україні у 2016 Році  — Простір свободи, 8.11.2016
  122. Стан української мови. Щорічний моніторинг 2017: Українці підтримують зміцнення позицій української мови, але в багатьох сферах і далі домінує російська (Інфографіка) — Тексти, 08/11/2017
  123. Стан української мови. Щорічний моніторинг 2017: Українці підтримують зміцнення позицій української мови, але в багатьох сферах і далі домінує російська — Простір свободи, 8.11.2017
  124. Становище Української Мови в Україні у 2017 Році  — Простір свободи, 8.11.2017

Рекомендована література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]