11.6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
11.6
фр. 11.6
Жанрфільм-трилер[1], фільм про пограбуванняd і драматичний фільм
РежисерФіліпп Годоd[2][3][…]
ПродюсерФіліпп Годоd
СценаристФіліпп Годоd і Агнес де Сасіd
У головних
ролях
Франсуа Клюзе[3][4][5], Булі Ланнерс[3][5], Корінн Масьєроd[3][5], Жоан Лібероd, Стефан Войтовичd, Жан-Клод Лекаd, Карім Леклу, Ліонель Астьєd, Мегді Неббуd, Хуана Акостаd[3][5] і Ерік Бернар[d]
ОператорМішель Аматьєd
КомпозиторTrentemøllerd
КінокомпаніяPan-Européenned
Дистриб'юторWild Bunchd і Netflix
Тривалість102 хв.
Мовафранцузька[6]
Країна Франція[4]
Рік2013
IMDbID 2655788
CMNS: 11.6 у Вікісховищі

«11.6» (фр. 11.6) — французький драматичний фільм 2013 року, знятий кінорежисером Філіппом Годо[en] . Сюжет заснований на книзі «Toni 11,6 : Histoire du convoyeur» Аліс Жеро-Арфі[7], створеної на реальній історії Тоні Мусуліна[en] який просидів 4 роки[8] за пограбування інкасаторської машини з 11.6 мільйона євро[9][10] .

Сюжет

Тоні Мусулін 10 років працює інкасатором в компанії, директор якої не виплачує належні йому гроші і всіляко принижує його. Крім остогидлої роботи у Тоні проблеми у відносинах з подругою і власницею ресторану Маріон, у якої він живе. Одного разу, на накопичені гроші, Тоні купив червоний Ferrari і поїхав побачитися зі своєю матір'ю в інше місто, де після зустрічі в барі з милою дівчиною-скелелазом Наталією, він вирішує різко змінити своє життя. Після повідомлення в поліцію про викрадення машини, Тоні купує вантажівку і гараж, викладаючи в ньому з блоків другу стіну, за яку кидає одну монетку. Він свариться зі своїм другом-охоронцем Арно, кинувши його домашню мишку у вікно, заради того щоб в один сонячний день, коли його нові напарники вийшли з машини, м'яко натиснути на педаль газу в своєму броньованому фургоні, в якому знаходиться велика сума — 11, 6 мільйона євро. За кілька днів безвісний охоронець стає найвідомішою людиною і народним героєм у Франції: газети і телебачення твердять про скоєне пограбуванні століття. Але Тоні вкрав гроші не для збагачення. Насправді ж він поїхав в гори заради зустрічі з дівчиною, але її не виявилося вдома, і після цього Тоні вирішує здатися поліції Монако. Його заарештовують, в гаражі знаходять більшість грошей, але 2,5 мільйона кудись пропали. Тоні повідомляє про іншу стіну, але поліцейські залишилися з носом, так як там знайшли тільки одну монету. Дивлячись у в'язниці телевізор Тоні дізнається, що отримав 5 років, навіть не будучи присутнім на суді.[11][12]

У ролях

Актор Роль
Франсуа Клюзе Тоні Мусулін Тоні Мусулін
Булі Ланнерс Арно Арно
Коріна Масьєро Маріон Маріон
Хуана Акоста Наталія Наталія
Жоан Ліберо Віктор Віктор
Мірей Франчіно Світлана Світлана
Стефан Войтович Директор Ібріс Директор Ібріс

Покази

21 квітня 2013 року фільм показали на кінофестивалі Місто вогнів, місто ангелів[en] На 4-му врученні[en] премії Магрітта актор Булі Ланнерс був номінований в категорії за найкращу чоловічу роль другого плану[13] .

Примітки

  1. http://www.timeout.com/london/film/11-6
  2. http://www.imdb.com/title/tt2655788
  3. а б в г д http://www.adorocinema.com/filmes/filme-209859/
  4. а б в http://www.filmaffinity.com/en/film926037.html
  5. а б в г http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=209859.html
  6. http://www.hollywoodreporter.com/review/116-film-review-433177
  7. 11.6. Первый канал. 27 июля 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  8. Toni Musulin, l'ex-convoyeur de fonds condamné pour le vol de son fourgon en 2009, est sorti de prison. Le Huffington Post. 2 октября 2013. Процитовано 4 серпня 2014.
  9. French bank robber Toni Musulin and the missing millions. The Telegraph. 10 октября 2013. Процитовано 4 августа 2014.
  10. Guy Lodge's DVDs and downloads. The Guardian. 15 декабря 2013. Процитовано 4 серпня 2014.
  11. 11.6. Французький кінофестиваль Альянс Франсез. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  12. 11.6 (2013). Frenchfilmsite.com. Процитовано 4 серпня 2014.
  13. Magritte du cinéma 2014. Les nominés. Академия Андре Дельво. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 4 августа 2014.

Посилання