Епізоотія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Епізоотія — широке вибухоподібне поширення інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

Українське законодавство визначає: «епізоотія — широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території».[1]

Епізоотія у світі нині вирує серед амфібій. Їх спричинює патогенний гриб Batrachochytrium dendrobatidis. На користь грибам діє здатність тварин опиратись хворобі, бо стійкі особини можуть занести інфекцію далеко від первинного вогнища і посприяти, у такий спосіб, поширенню епізоотії.[2]

У разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення задля суспільної необхідності.

В Україні серед ссавців найпоширенішими є періодичні епізоотії сказу, туляремії, лептоспірозу.

Див. також

Примітки

  1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017)
  2. Спороносні загарбники//Газета «Сільські Вісті» 12 червня 2012 року № 68 (18808)

Посилання