Мушел VI Маміконян
Мушел VI Маміконян | |
---|---|
Народився | невідомо[3] |
Помер |
19 квітня 775[1][2] Bagrevandd, Айрарат, Велика Вірменія[4] ·загиблий у бою[3] |
Діяльність | суверен |
Учасник | Battle of Bagrevandd |
Титул | гахерец ішханd[5][6][7] і Ishkhand[3] |
Посада | гахерец ішханd |
Рід | Маміконянd[3] |
Батько | Hrahat Mamikoniand[1][8] |
Брати, сестри | Григор II Маміконян |
Мушел (Мушег) VI Маміконян (вірм. Մուշեղ Զ Մամիկոնյան; бл. 710 —775) — 11-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 748—753 роках.
Життєпис
Ймовірно син Грагата Маміконяна (за іншою версією — Мушела V Маміконяна). Народився близько 710 року. Протягом 726—732 років разом з братами Давидом і Григором був наближеним до гахерец ішхана (головуючого князя) Вірменії Артавазда Камсаркана, оскільки їх сестра Шушан була заміжня на ним.
Нічого не відомо про дії Мушела у 732 році, коли його брати Давид і Григор повстали проти нового гахерец ішхана Ашота III Багратуні. Лише у 740-х років активно брав участь у новому повстання проти останнього, яке перетворилося на антиарабськеповстання.
748 року після смерті брата Григора обирається гахерец ішханом. Продовжив боротьбу проти роду Багратуні. Водночас намагався отримати допомогу від Візантії, але марно. У 750 році новий халіф Абу-ль-Аббас ас-Саффах не визнав титулу Мушела Маміконяна, з яким почав боротьбу. 753 році вимушений був відмовитися від титулу. На посаду гахерец ішханан було призначено Саака III Багратуні.
Мушел зберіг родинні володіння, відійшовши від державних справ. У 771 році не підтримав повстання свого родича Артавазда, але вже у 774 році очолив антиарабське повстання викликане подвоєнням податків з населення. Спочатку завдав поразки арабам біля Двіна. До нього приєднався спарапет Смбат VII Багратуні, але у битві біля Баграванда коаліція вірменських ішханів на чолі із Маміконяном і Багратуні зазнала нищівної поразки. У битві загинули обидва очільника повсталих.
785 року його зять емір аль-Кайсі захопив володіння мушела, сини втекли до Васпуракана, де були вбити Хамазаспом Арцруні.
Родина
- Шапур (д/н—785)
- Вардан (д/н—785)
- донька, дружина Джахапа аль-Кайсі, еміра Манцікерту
- 3 доньки
Примітки
- ↑ а б в Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 333.
- ↑ а б Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 144–145. — ISBN 978-2-7018-0226-8
- ↑ а б в г Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 81.
- ↑ Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 144. — ISBN 978-2-7018-0226-8
- ↑ Histoire de l'Arménie des origines à 1071 — С. 316–319.
- ↑ Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 508.
- ↑ Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 142. — ISBN 978-2-7018-0226-8
- ↑ Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 142–147. — ISBN 978-2-7018-0226-8
Джерела
- René Grousset, Histoire de l'Arménie des origines à 1071, Paris, Payot, 1947 (réimpr. 1973, 1984, 1995, 2008)
- Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
- Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006