Гуго Шефер

Гуго Шефер
нім. Hugo Schäfer
Народився	16 листопада 1879(1879-11-16) Райхенберг
Помер	12 листопада 1945(1945-11-12) (65 років) Невідомо.
Діяльність	military writer
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Ювілейний хрест Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Кавалер ордена Леопольда (Австрія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За заслуги» (Баварія) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Гуго Шефер (нім. Hugo Schäfer; 16 листопада 1879, Райхенберг — 12 листопада 1945) — австрійський і німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.

Біографія

18 серпня 1899 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни продовжив службу в австрійській армії. 31 січня 1931 року вийшов на пенсію.

Після аншлюсу переданий у розпорядження вермахту. В 1939 році призначений комендантом табору військовополонених XVII B в Гнайксендорфі біля Кремса. З червня 1940 року — комендант 668-ї вищої польової комендатури (з кінця місяця — 668-ма польова комендатура). З 13 серпня 1940 року — командувач військовополоненими у 21-му, з 4 вересня 1941 року — 17-му військовому окрузі. В квітні 1944 року захворів і 20 травня відправлений у резерв, 31 січня 1945 року — у відставку.

Після закінчення Другої світової війни повернувся у Відень. Він доповів про своє прибуття австрійській владі і радянському командування, що спочатку не мало наслідків, хоча Шефер не знав, що радянське командування розшукує його у зв'язку з його посадою командувача військовополоненими. Згодом на своїй квартирі Шафер був схоплений функціонером КПА, який здав його радянській владі. Шефера засудили до страти і розстріляли в невідомому місці. В 1956 році радянська влада оголосила офіційною причиною смерті крововилив у мозок.

Нагороди

• Ювілейний хрест (1908)
• Орден Корони (Пруссія) 3-го класу
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • бронзова
  • бронзова з мечами
  • срібна з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (1915)
• Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою і мечами
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Бібліографія

Написав ряд мемуарів під псевдонімом Markomannus.

• Schlachtfeldführer für den südwestlichen Kriegsschauplatz im Weltkrieg 1914/18. (1933)
• Der Kärntener Freiheitskampf 1918/19. (1933)
• Österreichisches Volksbuch vom Weltkrieg. (1934)
• Brennpunkt Böhmen — Die Tschechoslowakei in beschleunigter Aufrüstung. (1935)
• L'Italia Guerrica — Heer und Miliz Italiens im Bild. (1935)
• Wehrmächte aller Staaten 1937. (1937)

Посилання

• Біографія.
• Нагороди.