Вермахт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вермахт
Wehrmacht
Тактичний ідентифікаційний знак вермахту
Тактичний ідентифікаційний знак вермахту
Бойовий прапор вермахту
Бойовий прапор вермахту
Засновані 16 березня 1935
Розпущені 10 травня 1945
Види збройних сил
Balkenkreuz.svg Сухопутні війська

Kriegsmarine insignia casco.svg Військово-морські сили
Luftwaffe eagle (spaced).svg Повітряні сили
Людські ресурси
Активні службовці 18,2 млн в/сл (найбільша)
Історія
Громадянська війна в Іспанії
Друга світова війна

Commons-logo.svg Вермахт у Вікісховищі

Ве́рмахт (від нім. Wehr — оборона, нім. Macht — сила) — збройні сили нацистської Німеччини, що існували впродовж19351945 років. Вермахт було створено за законом від 16 березня 1935[1]. Базою для створення й розгортання збройних сил послугував рейхсвер, перейменований після введення загальної військової повинності. Вермахт складався з Сухопутних військ, Військово-повітряних сил і Військово-морського флоту.

Вермахт було офіційно розпущено законом Контрольної ради союзників № 34 від 20 серпня 1946 р. Замість нього, пізніше, було створено Бундесвер.

Організація[ред. | ред. код]

Відповідно до Закону про створення Вермахту, число дивізій повинне було зрости до 36, а загальна чисельність сухопутної армії досягти 500 тис. осіб. Військові формування СС («Ваффен-СС»), чисельність котрих до кінця війни становила більш ніж мільйон осіб, формально не були частиною вермахту, але підпорядковувалися його Верховному командуванню (ОКВ).

Очолювало вермахт Верховне головнокомандування Збройними силами Німеччини (ОКВ), у підпорядкуванні якого знаходилися сухопутні війська, ВПС і ВМС. До складу ОКВ входили: оперативний відділ (генерал А. Йодль), воєнна розвідка й контррозвідка — Абвер (начальник — адмірал В.Канаріс), економічний відділ, що відав питаннями постачання й озброєння армії (Р. Томас) й управління загального призначення. Начальник штабу ОКВ — генерал В.Кейтель.

Іншим найвищим військовим органом був ОКГ — командування сухопутними силами (В. Браухіч, Ф. Гальдер, Ф. Паулюс).

Командувач ВПС (Люфтваффе) — Г. Герінг.

ВМС (Кригсмарине) — Е. Редер.

Але найголовнішими були ОКВ й ОКГ, які, по суті, змагалися один з одним. Верховним головнокомандувачем вермахту був рейхсканцлер Адольф Гітлер. Напередодні Другої світової війни вермахт налічував 3 млн осіб; його максимальна чисельність склала 18 млн осіб (грудень 1943 року).

Історія створення[ред. | ред. код]

Після Першої Світової Війни та перемир'я 11 листопада 1918 р. регулярні збройні сили Німеччини були розпущені й отримали назву (нім. Friedensheer «армія миру»). Однак уже в березні 1919 р. було прийнято закон, який передбачав створення перехідних збройних сил на шляху відновлення регулярної армії (нім. Vorläufige Reichswehr). Умови Версальського миру забороняли створення великої армії, забороняли створення військово-повітряних сил, танкових військ та важкої артилерії. Також був заборонений призов до армії. Незважаючи на значне обмеження умовами цього договору, було створено нові збройні сили Німеччини — Рейхсвер (нім. Reichswehr) 23 березня 1921. Чисельність рейхсверу не повинна була перевищувати 100 000 сухопутних вояків та 15 000 моряків.

Значні зміни в структурі збройних сил відбулися, коли до влади прийшов Адольф Гітлер і 2 серпня 1934 після смерті президента Гінденбурга офіційно став головнокомандувачем збройними силами країни. Хоча Німеччина раніше активно вдосконалювала свою армію за допомогою СРСР, прихід Гітлера до керівництва збройними силами позначив нове збільшення армії та відновлення військового призову 16 березня 1935. Вже 16 березня 1935 вермахт був офіційно створений і почалося його активне збільшення, незважаючи на умови Версальського миру. Емблемою нової армії був обраний Балькенкройц (нім. Balkenkreuz), який використовували на літаках і танках під час попередньої війни.

Керівні структури[ред. | ред. код]

Головнокомандувачем вермахту був Адольф Гітлер з січня 1938 р. по 30 квітня 1945 р., до моменту свого самогубства. Спочатку керівництво збройними силами належало військовому міністерству очолюваному генералом-фельдмаршалом Вернером фон Бломбергом. Після відставки Бломберга 1938 р. міністерство було ліквідоване і створене Верховне командування вермахту (нім. Oberkommando der Wehrmacht, OKW). На чолі Верховного Командування ОКВ став генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель і штаб-квартира була розташована в м. Вюнсдорф біля Берліна. ОКВ координував діяльність усіх підрозділів, але всі види військ мали свої власні команди структури й підрозділялися на

  • ОКГ (нім. Oberkommando des Heeres командування сухопутними військами),
  • ОКЛ (нім. Oberkommando der Luftwaffe командування Люфтваффе) та
  • ОКМ (нім. Oberkommando der Marine командування ВМФ).
Штандарт головокомандувача вермахту 1935—1938 рр.

У місці знаходження Гітлера, як верховного головнокомандувача, також знаходилася ставка ОКВ.

Одночасно в складі ставки було створено відділ, названий штабом оперативного керівництва. У нього входив відділ національної оборони (відділ «Л» — оперативний відділ) і відділ зв'язку. До 8 серпня 1940 року цей відділ називався не штабом, а оперативним управлінням збройних сил. Весною 1939 року він став включати також відділ друку й пропаганди. Начальник штабу оперативного керівництва підкорявся безпосередньо начальнику штабу ОКВ й відповідав за всі відділи. На початок війни начальником штабу ставки був В. Кейтель.

Командувачі[ред. | ред. код]

Чисельність[ред. | ред. код]

За десять років існування вермахту було призвано понад 21 мільйонів осіб. На початку Другої світової війни загальна чисельність вермахту становило 3 214 000 осіб.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У вермахті служило 150 тисяч євреїв. Деякі з полонених євреїв в СРСР померли в полоні, та згідно офіційної позиції ізраїльського Національного меморіалу Голокосту й героїзму «Яд ва-Шем», також уважаються жертвами Голокосту[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]