Координати: 59°52′33.310000098405″ пн. ш. 29°52′20.890000098402″ сх. д. / 59.87592° пн. ш. 29.87247° сх. д. / 59.87592; 29.87247

Петродворцовий район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:25, 27 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петродворцовий район
Загальна інформація
59°52′33.310000098405″ пн. ш. 29°52′20.890000098402″ сх. д. / 59.87592° пн. ш. 29.87247° сх. д. / 59.87592; 29.87247
Країна  Росія
Адмінодиниця Санкт-Петербург
Засновано 5 червня 1938
Площа 109 квадратний кілометр
Населення 134 148 осіб (2023)[1]
Поштовий індекс 198500–198599
Карта
Мапа
CMNS: Петродворцовий район у Вікісховищі
Адміністрація Петродворцового району

Петродворцовий район — адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Санкт-Петербурга на південному узбережжі Фінської затоки, за 30 км від центру міста.

Склад району

[ред. | ред. код]

До складу району входять 3 муніципальні утворення:

Історія

[ред. | ред. код]

Петергофський район утворено 5 червня 1938 року в результаті реорганізації міської ради у місті Петергоф у районну раду з безпосереднім підпорядкуванням Ленміськраді.

27 січня 1944 місто Петергоф було перейменовано на місто Петродворець, а район на Петродворцовий.

12 червня 1950 до складу району були передані робітничі селища Володарське й Стрєльна Красносельського району Ленінградської області[2].

16 січня 1963 робітниче селище Володарське включено в міську межу Ленінграда в складі Кіровського району.

18 квітня 1978 у адміністративне підпорядкування Петродворцовому району з Ленінградської області було передано місто Ломоносов.

У 1995 році на території міста Ломоносов утворено самостійний Ломоносовський район Санкт-Петербурга.

2 грудня 2003 територія Ломоносовського району була знову включена до складу Петродворцового району.

Населення

[ред. | ред. код]
23-й квартал Старого Петергофа — мікрорайон з найбільшою чисельністю населення у Петродворцовому районі

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Загальна протяжність доріг — 243,9 км.

Адміністрації району підвідомчі: 20 шкіл (у тому числі один ліцей, дві гімназії, одна школа-інтернат), 30 дитячих садків, 3 установи додаткової освіти дітей. В районі 7 поліклінік (1 відомча, 2 для дорослих, 2 дитячих, 2 стоматологічних), одна лікарня, 2 кінотеатри, 4 дитячих музичних школи, Петергофська школа мистецтв, дитяча художня школа, Центр культури і дозвілля «Стрільна», Центр технічної творчості, Ломоносовський міський будинок культури, краєзнавчий музей, Централізована бібліотечна система Петродворцового району (7 бібліотек).

На території району розташовано декілька інститутів і факультетів Санкт-Петербурзького державного університету.

Економіка

[ред. | ред. код]

Місту Петергоф, що входить до складу Петродворцового району, 23 липня 2005 року присвоєно статус наукограда Росії[3].

На території району розташовуються такі промислові підприємства:

  • Петродворцовий годинниковий завод;
  • 61-й бронетанковий ремонтний завод;
  • 55-й металообробний завод;
  • Завод «Машрибпром»;
  • Птахофабрика «Красні Зорі»;
  • завод ТОВ «БСХ Побутові Прилади» з виробництва холодильників та пральних машин — дочірнє підприємство концерну BSH Hausgeräte GmbH.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Головними визначними пам'ятками району є палацово-паркові ансамблі Петергоф, Оранієнбаум й Костянтинівський палац.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://rosstat.gov.ru/compendium/document/13282Росстат, 2023.
  2. Справочник истории административно-территориального деления Ленинградской области. classif.spb.ru. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 9 серпня 2017.
  3. Официальный портал администрации Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 15 травня 2019.