Гайворон Іван Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:39, 6 грудня 2021, створена 92.184.106.126 (обговорення) (зсилки та твори)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Гайворон
Іван Йосипович Герун
Ім'я при народженніГерун
ПсевдонімГайворон
Народився07/10/1940
Гайворон
ГромадянствоУкраїна
НаціональністьУкраїна
ДіяльністьПоет і письменник
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d]
Вчене званняУкраїнський поет і письменник
Мова творівУкраїнська
Роки активності1970-2021
НапрямокУкраїнська поезія
ЖанрПоезія і проза
ЧленствоНСПУ (з 2005 року)
БатькоЙосип Герун
МатиОлександра Герун
У шлюбі зВалентина Литвиненко
ДітиІнна Герун, Катерина Герун
НагородиПремія Володимира Забаштанського
Сайт: ivan-haivoron.com

Іва́н Йо́сипович Га́йворон (Геру́н) (8 жовтня 1940, Гайворон) — український поет і письменник. Член Народної спілки письменників України (2005)

https://www.ivan-haivoron.com/

Часопис

Член НСПУ (2005).

Народився 8 жовтня 1940 р. в м. Гайвороні Кіровоградської області.

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Працював на будовах Києва, Тюмені, вихователем, майстром, завідував бібліотекою.

  • Автор збірок поезій:
  • «Багряні громи»,
  • «Сходження»,
  • «Екліптика духу»,
  • «Божа ріка»,
  • «Для чого народивсь, живу навіщо»,
  • «Із попелу твориться порох», «Обліпиха»,
  • «Світовидність»,
  • «Гардовий шлях»,
  • книги для дітей «Золота підсака»,
  • "Гойра" (2017),
  • "Людяність" (2014),
  • "Волосся Вероніки" (2017),
  • "Степова Еллада" (2021),
  • "Лотос" (2021),
  • "Людяність"
  • "Обліпиха"
  • "Туманність Андромеди" (2021) ,
  • "Одна вершина для двох" (2021)
  • У його доробку ніні - біля шістнадцять збірок визнаних відомими майстрами слова: Дю Білоусом, Б. Степанюком, П. Перебийносом, В. Забаштанським, В. Герасим'юком та іншими.

Лауреат Літературно-мистецької премії ім. В. Забаштанського (2018).[1]

Примітки

Посилання