Adler Typ 10
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/Langenburg_Jul_2012_33_%28Deutsches_Automuseum_-_1938_Adler_Autobahn%29.jpg/300px-Langenburg_Jul_2012_33_%28Deutsches_Automuseum_-_1938_Adler_Autobahn%29.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/29/Adler-2-5-liter-cabriolet-1.jpg/200px-Adler-2-5-liter-cabriolet-1.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/1938_Adler_2%2C5_Liter_Autobahn_Karosserie_Ambi-Budd_IMG_0991.jpg/200px-1938_Adler_2%2C5_Liter_Autobahn_Karosserie_Ambi-Budd_IMG_0991.jpg)
Adler Typ 10 (Adler 2.5L) модель 1930-х років німецької компанії Adler з аеродинамічним кузовом. Модель дебютувала на новозбудованих автобанах, через що її стали звати "орлом автобану" (нім. Autobahnadler).
Історія
Карл Єншке (нім. Karl Jenschke) до листопаду 1935 був старшим інженером компанії Steyr-Daimler-Puch AG, де займався розробкою автомобіля Тип 50 ("Steyr-Baby") з обтічною формою кузова. У компанії Adler він став головним конструктором і розпочав проектування авто на заміну моделі Adler Diplomat. Коефіцієнт лобового опору кузова становив 0,36. Модель презентували на 27 Міжнародному автосалоні в Берліні на початку 1937 р.
На модель встановлювали 6-циліндровий рядний мотор об'ємом 2494 см³ з верхнім розміщенням розподільчого валу. Складовою частиною шасі (рами) була підлога салону, що дозволяло збільшити його простір при низькому розміщенні відносно дороги. До рами приварювали металевий кузов. Кузов типу 4-дверний седан виготовляла компанія Ambi-Budd, а 2-[1] і 4-місні [2]кабріолет фірма Karmann. Кузов седан мав великий люк майже на всю ширину даху і на 2/3 задніх дверей. При модернізації кузова 1939 розмір люка зменшили, покращили доступ до запасного колеса, змінили вигляд панелі приладів та встановили додаткові фари на крилах (згодом залишили одну)[3]. Всі колеса мали гідравлічні амортизатори і гідравлічні барабанні гальма.
На її базі 1938 почали випуск моделі Adler 2,5 Liter Sport із збільшеним ступенем компресії (1 : 7,25 замість старої 1 : 6,25). Для цього замість старих карбюраторів Solex встановили три нові, що дозволило підняти потужність до 80 к.с.
Серійне виробництво розпочалось з листопада 1937 і за три роки виготовили 5750 машин за ціною 5750 марок за седан-лімузин. Кабріолет був дорожчим на 100 марок і більше, а Adler 2,5 Liter Sport вартував 8750 марок. Для прикладу лідер продажів Mercedes-Benz 230 коштував 5875 марок (седан) - 9300 марок (кабріолет).
Технічні дані Adler Typ 10
Розміри | Параметри |
---|---|
Роки випуску: | 1934-1938 |
Колісна база: | 2800 мм |
Довжина: | 4635 мм, 4680 мм(Sport) |
Ширина | 1740 мм |
Висота | 1650 мм, 1500 мм (Sport) |
Виготовлено: | |
Маса порожнього: |
|
Маса повна: |
|
Мотор | 6-циліндровий, рядний, верхньоклапанний, карбюратори Solex |
Потужність мотора: | |
Об'єм мотора | 2494 см³, 71мм×105мм |
Трансмісія: | КП SG 5-7 -ступінчаста механічна з швидкісним перемикачем |
Швидкість: |
|
Витрата пального: | 13,5 (15) л на 100 км |
Бензобак: | 135 л |
Джерела
- Werner Oswald: Deutsche Autos 1920–1945. Motorbuch Verlag Stuttgart, 10. Auflage (1996), ISBN 3-87943-519-7.
- Michael Hundt: Windgesicht. In Oldtimer Markt, Heft 1/2011, S. 38–43.
Посилання
- Adler 2,5 Liter Cabriolet. YouTube
- 1938. Adler Sport 2.5 Litre (рос.)
- 1939 Adler Autobahn T10 (англ.)
Примітки
- ↑ Adler 2,5 Liter Cabriolet. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ Adler Type 10
- ↑ Adler 10 2.5 Liter Autobahn, 1938