Перфтороктанова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:41, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 грудня 2021, заснована на цій версії.
Перфтороктанова кислота
Інші назви PFOA, C8
Ідентифікатори
Номер CAS 335-67-1
Номер EINECS 206-397-9
ChEBI 35549
RTECS RH0781000
SMILES C(=O)(C(C(C(C(C(C(C(F)(F)F)(F)F)(F)F)(F)F)(F)F)(F)F)(F)F)O[1]
InChI InChI=1S/C8HF15O2/c9
Номер Бельштейна 1809678
Номер Гмеліна 34320
Властивості
Молекулярна формула C8HF15O2
Молярна маса 414,07
Зовнішній вигляд Білий порошок з різким запахом
Тпл 55-56 °C
Ткип 189 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Перфтороктанова кислота (ПФОК, англ. Perfluorooctanoic acid, PFOA, C8) — перфторована карбонова кислота.

Використання

  • Перфтороктанову кислоту застоствують у виробництві виробів з політетрафторетилену (тефлону), а також інших вогнетривких, вологостійких і незабруднюючих матеріалів (у тому числі, які застосовують для виготовлення одягу). Зокрема при виготовленні виробів з політетрафторетилену ПФОК використовується при емульсійному формуванні виробів як поверхнево-активна речовина.
  • Солі з цим аніоном використовуються як ПАР, зокрема, для емульсійної полімеризації при отриманні фторполімерів.

Небезпека

Біологічна небезпека

Дуже їдка речовина.[2] Токсин, канцероген.[3] [4] [5]

Проникнення ПФОК в навколишнє середовище в першу чергу пов'язане з витоками при виробництві політетрафторетилену (відомого як тефлон).[6] Основними виробниками на території США є компанії DuPont і 3M.[7]

Лабораторно підтверджено, що ПФОК є причиною розвитку раку печінки і репродуктивних органів у тварин. Також ПФОК призводить до мутацій клітин, проблем імунної системи, щитоподібної і підшлункової залоз. Агентство з охорони навколишнього середовища США визнали небезпеку тефлону і ПФОК.[8][9] За отриманими результатами досліджень, потрапляючи в організм людини, перфтороктана кислота залишається в ньому протягом 4 років, викликаючи мутації клітин і появу онкологічних утворень. В період 1981-2001 р.р. компанія DuPont не надавала результати аналізів по ПФОК урядовим організаціям, за що і була оштрафована на суму 15 млн доларів.[10] Була запущена програма видалення ПФОК з технологічних процесів.[11]

Хімічна небезпека

Надзвичайно корозійно активним. При реакціях з металами виділяє вибухонебезпечний водень.

Термічне розкладання відбувається при температурах понад 300°С з виділенням їдких речовин, зокрема фтороводень.

Фільми

У 2019 році вийшов фільм Темні води, де показана історія корпоративного юриста Роберта Біллота[en], який розкрив, що компания DuPont з 60-х років забруднювала навколишнє середовище ПФОКом[12].

Примітки

  1. ↑ PERFLUOROOCTANOIC ACID
  2. ↑ PERFLUOROOCTANOIC ACID
  3. ↑ Notice - Web of Knowledge [v5.9]. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
  4. ↑ Perfluorooctanoic Acid exposure and ... [Environ Health Perspect. 2013] - PubMed - NCBI. Процитовано 12 квітня 2013.
  5. ↑ C8 Science Panel Website. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
  6. ↑ Распространенность ПФОК в окружающей среде
  7. ↑ Токсичность ПФОК. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 5 жовтня 2018.
  8. ↑ Обзор действий EPA по ПФОК
  9. ↑ EPA: SAB: Perfluorooctanoic Acid Human Health Risk Assessment Review Panel (PFOA Review Panel). Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
  10. ↑ Штрафы DuPont
  11. ↑ Программа EPA по ПФОК
  12. ↑ Dark Waters. Процитовано 23 січня 2020.

Посилання

Література

  • Martin, J. W.; Smithwick, M. M.; Braune, B. M.; Hoekstra, P. F.; Muir, D. C. G.; Mabury, S. A. «Identification of Long-Chain Perfluorinated Acids in Biota from the Canadian Arctic.» Environmental Science and Technology 2004, 38 (2), pp. 373—380.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перфтороктанова_кислота&oldid=34040841