Молуккські острови
Молуккські острови індонез. Kepulauan Maluku | ||||
3°9′ пд. ш. 129°23′ сх. д. / 3.150° пд. ш. 129.383° сх. д. | ||||
Акваторія | Тихий океан | |||
Кількість островів | 1027 | |||
Найбільший острів | Хальмахера | |||
Загальна площа | 74 505 км² | |||
Найвища точка | 3027 м | |||
Населення (2010 рік) | 2 500 000 осіб | |||
Густота населення | 33,555 осіб/км² | |||
Країна | Індонезія | |||
Молуккські острови у Вікісховищі | ||||
Молуккські острови (індонез. Kepulauan Maluku), також відомі як Острови прянощів — індонезійська група островів між Сулавесі та Новою Гвінеєю. Загальна площа — 74 505 км², населення — 2,3 мільйони, кількість островів — близько 1000.
Більшість островів мають гірський ландшафт, на деяких розташовані активні вулкани, клімат вологий. Рослинність невеликих островів, оточених морем, дуже вишукана — тропічні ліси, саго, рис та відомі прянощі — мускатний горіх, гвоздика та інші. Хоча первісно острови населяли меланезійці,[1] багато місцевого населення, особливо на островах Банда, було вбито в 17 столітті протягом війн. Другий приплив австронезійських іммігрантів розпочався на початку 20 століття під владою Нідерландів і триває під владою Індонезії.
У політичному плані острови формували окрему провінцію від 1950 до 1999 року. У 1999 регентства Північні Молуккські острови (індонез. Maluku Utara) та Центральна Галмагера відкололися як окрема провінція, тому зараз Молуккські острови становлять дві провінції. В 1999—2002 роках вони були відомі через релігійні конфлікти між мусульманами та християнами, які наразі припинилися.
Історія
Здавна місцеве населення займалося мореплавством, риболовлею та торгівлею. Аргеологічні розкопки доводять, що вже 32000 роки тому на острові жили люди, але припускають, що вони могли з'явитися і раніше. У стародавні часи острови були володінням китайських та арабських торговців. У 1513 році до острова Амбон дістається португальська експедиція на чолі з Антоніу де Абреу. Португальці засновують колонію і починають християнізацію місцевого населення, хоча стикаються з опором мусульман. У 1599 році голландці намагаються острови, а з 1605 року мали власного губернатора. Голландська Ост-Індійська компанія взяла острови під свій контроль. Під час Другої Світової війни Японія окупувала Молуккські острови, які перейшли до Індонезії після проголошення нею незалежності.
Проголошення незалежності
25 квітня 1950 року християнська частина населення проголосила на південних Молуккських островах незалежну республіку Південне Молукку (Малуку-Селатан), проте спроба відділення була силовим шляхом припинена індонезійською армією.
Галерея
-
Перлова ферма на острові Серам
-
Молуккські острови
-
Прапор самопроголошеної республіки Південні Молуккські острови
-
Топографічна карта
Примітки
Джерела
- Andaya, Leonard Y. (1993). The World of Maluku: Eastern Indonesia in the Early Modern Period. Honolulu: University of Hawai'i Press. ISBN 0-8248-1490-8.
- Donkin, R. A. (1997). Between East and West: The Moluccas and the Traffic in Spices Up to the Arrival of Europeans. American Philosophical Society. ISBN 0-87169-248-1.