Кузнецов Микола Антонович

Кузнецов Микола Антонович
Народився	1910(1910) тепер Донецька область
Помер	16 вересня 1978(1978-09-16) місто Київ
Національність	росіянин
Військове звання	генерал-майор внутрішньої служби
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Антонович Кузнецов (1910(1910), тепер Донецька область — 16 вересня 1978, місто Київ) — український радянський партійний і комсомольський діяч, 2-й секретар ЦК ЛКСМУ, завідувач відділу адміністративних органів ЦК КПУ.

Біографія

Народився в серпні 1910 року в родині робітника-шахтаря в Донбасі. Трудову діяльність розпочав у 1925 році токарем на шахті.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1938 році закінчив Український комуністичний інститут журналістики у місті Харкові

У 1938—1939 роках — завідувач відділу керівних комсомольських органів ЦК ЛКСМУ. У 1939—1941 роках — секретар ЦК ЛКСМУ. У 1941?—1946 роках — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

Під час німецько-радянської війни брав активну участь у формуванні молодіжно-комсомольських партизанських загонів і комсомольського підпілля в Україні. Виконував відповідальні доручення із активізації партизанського руху в тилу німецьких військ.

У 1946—1954 роках — на відповідальній роботі в апараті ЦК КП(б)У: інспектор, заступник завідувача відділу організаційно-партійної роботи, секретар партійного комітету парторганізації при Секретаріаті ЦК КП(б)У.

У 1954—1959 роках — завідувач відділу адміністративних і торговельно-фінансових органів ЦК КПУ. У 1959—1963 роках — завідувач відділу адміністративних органів ЦК КПУ.

У 1963—1964 роках — заступник голови Комітету партійно-державного контролю ЦК КПУ і Ради Міністрів Української РСР.

У 1964—1971 роках — заступник міністра внутрішніх справ Української РСР.

З 1971 року — на пенсії в місті Києві. Був членом Комісії в справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років при Президії Верховної Ради Української РСР.

Звання

• генерал-майор внутрішньої служби

Нагороди

• орден Червоного Прапора (1.04.1943)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (2.05.1945)
• два ордени «Знак Пошани» (23.01.1948,)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (14.08.1970)
• медалі

Джерела

• газета «Вечірній Київ» (Київ) — вересень 1978 року.