Сіпарая хайнанська
| Сіпарая хайнанська | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець
 Самичка
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Aethopyga christinae R. Swinhoe, 1869 | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сіпарая хайнанська[2] (Aethopyga christinae) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Китаї, Лаосі, В'єтнамі і Гонконзі.[3]
Підвиди
Виділяють три підвиди:[4]
- A. c. latouchii Slater, 1891 — центральний і південний Китай, північ Лаосу і В'єтнаму;
- A. c. sokolovi Stepanyan, 1985 — південний В'єтнам;
- A. c. christinae Swinhoe, 1869 — острів Хайнань.
Деякі дослідникі вважають хайнаньську сіпараю ендеміком Хайнаня, а континентальну популяцію виділяють в окремий вид Aethopyga latouchii.[5]
Поширення і екологія
Хайнанькі сіпараї живуть в тропічних і субтропічних вологих рівнинних лісах.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aethopyga christinae.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ BirdLife International (2016). Aethopyga latouchii.
Посилання
- Aethopyga christinae. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |