Юйцзюлюй Хулюй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:04, 31 грудня 2021, створена ДмитрОст (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юйцзюлюй Хулюй
Народився 4 століття
Помер 414
Країна Китай
Жужанський каганат
Посада Khagan of the Rourand
Батько Мангеті
Брати, сестри Хедохань, Юйцзюлюй Шелунь і Yujiulü Jiguizhid
У шлюбі з Princesse Lelangd
Діти Zhaoyid

Юйцзюлюй Хулюй (кит. 郁久閭斛律; д/н — 414) — 2-й історичний жужанський каган у 410414 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Мангеті, вождя західних жужанів. 410 року спадкував владу кагана після смерті брата Шелуня. Прийняв ім'я Айкугай-каган (Каган з чудовими якостями). Продовжив політику щодо зміцнення та розширення держави.

Спочатку встановив зверхність над частиною племен шивей та єнісейськими киргизами. Втім централізаторська політика кагана призвела до того, що у 411 році вожді Юехоу і Додігань, відкололися від орди і перейшли під владу імперії Вей, з якою тривало протистояння. Каган відновив союз з державою Ся, спрямований проти Вей.

У 411 році уклав союз з Фен Ба, імператором Північної Ян, з яким було домовлено про шлюб того з Чжаої — донькою Айкугая, а каган в свою чергу оженився на Лелан, доньці янського імператора. Через малий вік каганової доньки відправлення її до двору Північної Янь затягувалося.

414 року небіж останнього — Булучжень — виступив за те, щоб з нареченою виїхали доньки князів Шулі і Удеяня. Але каган відкинув ці пропозиції. Тоді Булучжень сказав Шулі, що каган збирається віддати його доньку до Північної Янь як посаг. У відповідь Шулі вночі оточив юрту кагана, схопив того, а потім разом з донькою відправив до Фен Ба. Там колишній каган отримав володіння та титул вана. Булучжень став новим каганом. У травні того ж року з янською армією рушив для повернення влади, але в дорозі Айкугая було вбито за наказом генерала Ван Ліна.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kradin, Nikolay N. (2005). «From Tribal Confederation to Empire: The Evolution of the Rouran Society». Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae. 58 (2): 149—169.