Ісаченко Олександр Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаченко Олександр Микитович
Народився21 жовтня 1903(1903-10-21)
село Федорівка Брянської губернії, тепер Брянської області, Російська Федерація
Помер1 січня 1949(1949-01-01) (45 років)
Москва, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materМосковський енергетичний інститут
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяВКП(б)
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

Олександр Микитович Ісаченко (21 жовтня 1903(19031021), село Федорівка Брянської губернії, тепер Брянської області, Російська Федерація — 1 січня 1949, місто Москва) — радянський діяч, 2-й секретар ЦК КП(б) Литви. Член Бюро ЦК КП(б) Литви в 1944—1946 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис

У 1922 році вступив до комсомолу, був організатором комсомольського осередку.

Член ВКП(б) з 1926 року.

З 1927 по 1934 рік навчався спочатку на робітничому факультеті, потім — в Московському енергетичному інституті.

З 1934 року працював інженером-конструктором Московського електрозаводу.

У 1938—1939 роках — секретар комітету ВКП(б) Московського прожекторного заводу.

З 1939 року — 1-й секретар Сталінського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

З січня до грудня 1944 року — секретар Московського обласного комітету ВКП(б).

30 грудня 1944 — 24 листопада 1946 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Литви.

У серпні 1946 — 1 січня 1949 року — відповідальний працівник апарату Ради міністрів СРСР у Москві.

Помер 1 січня 1949 року. Похований на Введенському цвинтарі Москви.

Нагороди та відзнаки

Примітки

Джерела