Доповнення графа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:01, 21 січня 2022, створена Yuri V. (обговорення | внесок) (Yuri V. перейменував сторінку з Доповнення графу на Доповнення графа поверх перенаправлення: правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Граф Петерсена (ліворуч) і його доповнення (праворуч)

В теорії графів, доповнення або обернений до графу G — граф H на тих самих вершинах, поєднаних ребрами тоді і тільки тоді, коли вони несуміжні в G. Тобто, для побудови доповнення графу, потрібно додати всі ребра, необхідні для отримання повного графу і видалити всі ребра, які були присутні до того. Однак, це не доповнення множини графу; доповнені тільки ребра.

Формальна побудова

Нехай G = (VE) буде простим графом і нехай K складається з усіх 2-елементних підмножин V. Тоді H = (VK \ E) — доповнення G.

Застосування і приклади

Декілька концепцій теорії графів стосуються одна одної через доповнення графів:

  • Доповнення безреберного графу це повний граф і навпаки.
  • Незалежна множина в графі це кліка в доповненні графу і навпаки.
  • Доповнення будь-якого графу без трикутників це граф без кігтів.
  • Самодоповняльний граф це граф, який ізоморфний до свого доповнення.
  • Кографи визначені як графи, які можна утворити з диз'юнктного об'єднання і операцій доповнення, і які формують сім'ю самодоповнювальних графів: доповнення будь-якого кографу є інший (можливо інший) кограф.

Посилання

  • Bondy, John Adrian; Murty, U. S. R. (1976), Graph Theory with Applications, North-Holland, ISBN 0-444-19451-7, процитовано 30 травня 2013{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання), pages 6 and 29.
  • Diestel, Reinhard (2005), Graph Theory (вид. 3rd), Springer, ISBN 3-540-26182-6. Electronic edition, page 4.