Гуань Тун

Гуань Тун
«Тіні над осінніми горами»
Народився	приблизно 870 Чан'ань
Помер	приблизно 960 Чан'ань ·і
Громадянство	Династія Тан
Національність	китаєць
Діяльність	художник
Галузь	малярство
Напрямок	Northern Landscape styled
Жанр	пейзаж
Конфесія	конфуціанство
Медіафайли у Вікісховищі

Гуань Тун (關仝, *приблизно 870 — приблизно 960) — один із провідних китайських художників часів династії Тан.

Життєпис

Гуань Тун навчався живопису у Цзін Хао і ще наприкінці епохи Тан почав працювати професійним художником, ймовірно, у 895—907 роках. Після краху імперії, деякий час жив відлюдником.

Під час правління династії Пізня Тан став придворним живописцем. У знаменитому трактаті з історії живопису «Туху цзянь вень чжи» («Записки про живопис: що бачив і чув») Го Жосюя, Гуань Туна, поряд з Лі Ченом і Фань Куаном, включено до когорти сань цзя — «трьох великих майстрів», яких визнають основоположниками особливого стилістічного напрямку в пейзажі. Його інша назва — «панорамно-монументальний стиль», який посів чільне місце в офіційному (академічному) живописі епохи Північна Сун.

Творчість

Натепер відомо лише 4 картини-сувої (і ті лише в копіях). Був майстром пейзажного живопису шань-шуй (山水, «живопис гір і вод»). Найвідомішим є сувій «Гуань шань сін люй ту» («Подорожні, що йдуть через перевал», інші варіанти перекладу — «Подорожні на гірській дорозі», «Зображення подорожніх, що йдуть через перевал», копія сер. XI ст., 144,4 х56, 8 см, шовк, туш, Національний палацовий музей, м. Тайбей). Всю поверхню картини займають гірські форми, розташовані вертикальними планами, які сходяться разом, щоб утворити схожий на фортечну башту висотний масив, що різко обрізаний у верхній частині краєм сувою і мовби виступає за межі художнього простору. Форми гір, прорізані важкими тектонічними складками, виконані в трьох техніках: їх контури окреслені графічно і складаються з ліній, що змінно розширюються і стоншуються. Фактура гірської породи, що характеризується поглибленнями й виступами, а також текстура поверхні передані швидкими ковзними мазками. Об'єм змодельовано за допомогою тушового штрихування і розмивів, що створює оптичний ефект тривимірності зображень та просторової глибини. Разом з тим, контури гір у цьому сувої виявляються згладженішими, ніж у попередніх пейзажах, відчуття неприступності піків знижується.

У творчості Гуань Туна зроблено черговий крок у бік оволодіння законами перспективи і композиційними принципами, що дозволив спадкоємцям майстра вирішити завдання об'єднання просторових планів.

Джерела

• Possessing the Past. Treasures from the National Palace Museum, Taipei. Taipei, 1996
• Sullivan M. Symbols of Eternity: Landscape Painting in China. Stanford, 1979