Старотарновицький замок

**Старотарновицький замок**
Старотарновицький замок
	Вигляд замку
	50°26′25.12″ пн. ш. 18°48′43.68″ сх. д. / 50.44031° пн. ш. 18.81213° сх. д.
Тип	замок
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Польщі
Країна	Польща
Розташування	Тарновські Гури, Сілезьке воєводство
Архітектурний стиль	Ренесанс
Засновано	16 століття
Адреса	вул. Писковицька, 39
Сайт	fundacjakomplekszamkowy.pl
	Старотарновицький замок (Польща)
	Старотарновицький замок у Вікісховищі

Старотарновицький замок (пол. Zamek w Starych Tarnowicach) — замок у місцевості Старі Тарновиці, яка в наш час є частиною міста Тарновські Гори Сілезького воєводства у Польщі.

Історія

Перша лицарська садиба в Старих Тарновицях була розташована біля парафіяльного костелу. На тому місці дотепер зберігся невеликий пагорб, який є залишком колишнього лицарського укріплення — можливо, резиденції Адама де Тарновіце — найдавнішого відомого мешканця поселення, згаданого в документах між 1310 та 1351 роками. Пізніше Тарновицями володів Свенчислав, придворний олесницького князя Конрада II, який у 1369 році був призначений примирювачем у суперечці про поділ Битомського князівства. Останні відомі лицарі з Тарновиць — лицар Самбор, згаданий у 1411 році, та Миколай і Теодор Влодки гербу Сулима, згадані у 1415 році.

Лицарська садиба існувала ще у XIV і XV століттях, а у XVI столітті замість неї, на новому місці, було споруджено замок у стилі ренесансу з подвір’ям та клуатрами. Фундатором будівництва нового замку ймовірно була лицарська родина Влодків або Петро Врох, який володів маєтком у 1525 році. У подальшому замок неодноразово перебудовували. Серед іншого, у процесі перебудов було замуровано клуатри, перебудовано в'їзний коридор та збільшено північне крило.

У 1820 році Готліб фон Бюттнер продав замок графу Каролю Лазарю Генкелю фон Доннерсмарку з Сверкляньця. Граф Гвідо Генкель фон Доннерсмак перетворив тарновицькі маєтності, разом з рептецькими, на ординацію для свого молодшого сина Крафта, який успадкував її в 1916 році. Він не мешкав у замку, а натомість вибрав для своєї садиби новий палац, збудований поблизу Репт.

Після Другої світової війни замок було націоналізовано, він став власністю Польської народної республіки. Протягом наступних десятиліть він дедалі більше занепадав.

Сучасність

У 2000 році власниками замку стали Райнер та Кристина Смоложі, які здійснили повне реновацію замку та його околиць. У замку було встановлено ренесансний портал з датою 1545 року, що походить з палацу в Плоніні. З того ж палацу походить альтанка, встановлена у замковому парку^[1].

Наприкінці 2010 року реновацію було завершено. У червні 2011 році тут було офіційно відчинено Центр мистецтв та ремесел.