Перейти до вмісту

Сілезьке воєводство

Координати: 50°20′ пн. ш. 19°0′ сх. д. / 50.333° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.333; 19.000
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сілезьке воєводство
województwo śląskie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр Катовиці
Населення: 4 517 635[1]
Площа: 12 333,09
Густота: 366,3
Урбанізація: 78,4 %
Номери автомобілів: S
TERYT: 24 Код ISO: PL-SL


Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські 		19
17
ґміни міські
місько-сільські
сільські 		49
22
96
Влада
Уряд
Воєвода: Ярослав Вечорек
Маршалок: Якуб Хелстовський
Адреса: Jagiellońska 25
40-032 Katowice (воєвода)

ul. J. Ligonia 46
Katowice (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Мапа
Офіційна сторінка

50°20′ пн. ш. 19°0′ сх. д. / 50.333° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.333; 19.000

Сіле́зьке воєво́дство (пол. Województwo śląskie) — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване на півдні Польщі, об'єднує історичні землі Сілезії та Малопольщі. Центром і найбільшим містом є Катовиці.

Сілезьке воєводство межує:

Історія

[ред. | ред. код]

Території Пруссії реорганізовано в 1815 році, після Наполеонівських війн. Провінцію Сілезія створена з територій Сілезії, завойованих Пруссією в Сілезьких війнах, а також теренів Верхньої Лужиці біля Горлиців, яка була колись частиною королівства Саксонії.

Як Прусська провінція Сілезія стала частиною Німецької імперії під час об'єднання Німеччини в 1871 році. Велика індустріалізація Сілезії привела багато людей на ці терени d той час. За твердженням перепису 1905, трьома чвертями мешканців були німці, а значною частиною населення на схід від Одеру були поляки.

Після Першої світової війни деякі частини Провінції Сілезія були переданні Польщі і Чехословаччині (Чеська Сілезія). У 1919, частини, що залишились у Німеччини, були реорганізовані у дві провінції провінція Нижня Сілезія і провінція Верхня Сілезія. В 1938—1941 роках Верхню і Нижню Сілезії знову короткостроково об'єднали в одну провінцію.

Після війни в 1945—1950 роках було утворене Сілезько-Домбровське воєводство, що містило переважну більшість територій сучасного Сілезького воєводства (головним чином без Ченстоховських, Живецьких s Явожнинських околиць) та Опольського воєводства (без Бжега і Намислава). У 1950 р. Сілезько-Домбровське воєводство поділили на Опольське та Катовицьке. Після адміністративного поділу 1998 року було утворене Сілезьке воєводство.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Воєводство складається з 19 міських повітів і 17 земських. Єдине воєводство, де міських повітів більше, ніж земських.

Міські повіти

[ред. | ред. код]

Земські повіти

[ред. | ред. код]

Міста з населенням від 30 000

[ред. | ред. код]
Місто Населення Площа
Катовиці 317 220 (164,54 км²)
Ченстохова 246 890 (159,61 км²)
Сосновець 226 034 (91,26 км²)
Гливиці 199 451 (133,85 км²)
Забже 191 247 (80,47 км²)
Битом 187 943 (69,43 км²)
Бельсько-Бяла 176 864 (124,93 км²)
Руда-Шльонська 146 582 (77,59 км²)
Рибник 141 580 (148,26 км²)
Тихи 131 153 (81,62 км²)
Домброва-Гурнича 130 128 (187,81 км²)
Хожув 114 686 (33,60 км²)
Явожно 96 606 (152,20 км²)
Ястшембе-Здруй 95 482 (85,44 км²)
Мисловиці 75 183 (66,09 км²)
Семяновиці-Шльонські 72 685 (25,16 км²)
Жори 62 849 (64,64 км²)
Тарновські Гури 61 255 (83,47 км²)
Пекари Шльонські 59 675 (39,67 км²)
Бендзин 58 820 (37,08 км²)
Рацибуж 57 755 (74,96 км²)
Свентохловиці 55 327 (13,22 км²)
Заверці 53 073 (85,24 км²)
Цешин 35 624 (28,69 км²)

Освіта

[ред. | ред. код]
Сілезька політехніка у Гливицях, факультет хімії

У воєводстві діє одинадцять державних університетів.[2] Найбільшим університетом є Сілезький університет у Катовицях — 19 142 студенти (станом на 31 грудня 2024 року).[3][4] У столиці регіону діють Медичний університет Сілезії, Економічний університет у Катовицях, Музична академія імені Кароля Шимановського, академія фізичного виховання та Академія образотворчих мистецтв.[4] Ченстохова є осередком Ченстоховської політехніки та Університету Яна Длугоша.[5][6] Сілезька політехніка у Гливицях має загальнонаціональне визнання.[7] Бельсько-Бяла є місцем розташування Технічно-гуманітарної академії.[8] Крім того, в регіоні було створено 17 нових приватних закладів вищої освіти.[9]

Наразі у воєводстві навчається понад 300 000 осіб. Найбільші університети[10] (станом на 31.12.2023) такі:

  1. Сілезький університет у Катовицях (18 306 студентів),
  2. Сілезька політехніка у Гливицях (15 790 студентів),
  3. Академія WSB у Домброві-Гурнічій (11 430 студентів),
  4. Медичний університет Сілезії (10 203 студентів),
  5. Економічний університет у Катовицях (8 077 студентів),
  6. Університет Яна Длугоша в Ченстохові (5 631 студент),
  7. Ченстоховська політехніка (5 430 студентів),
  8. Університет у Бельсько-Бялій (4 167 студентів),


Туризм та розваги

[ред. | ред. код]

Три гірські містечка — Істебна, Явожинка і Конякув, звані «Триселище» — приготували для туристів нові враження: організували на прикордонні десять нових велосипедних трас.

Три роки тому у цих краях побував Гаррі Фішер, світова легенда гірського велосипедного спорту. Він не приховував свого захоплення бескидськими дорогами, і міська влада взяла це до уваги.

Для початківців організовано 13-кілометрову трасу під назвою «До джерел Ользи» (Ольза — гірська річка, що протікає в околицях), котру можна пройти на звичайному шосейному велосипеді. Для любителів екстриму є 65-кілометрова траса «Кубок Скшични» («Skrzyczne Trophy»). Скшична (пол. Skrzyczna) — гора в Бескидах.

Інші, не менш цікаві, маршрути можна побачити на сайті www.mtbbeskidy, який постійно оновлюють.

Щоб зацікавити туристів, до розваг пропонується знижкова карта. Вона дає 10 % знижки на кільканадцяти об'єктах на території «Триселища», поміж іншого — на нічліг та харчування. Велосипедисти, котрі беруть участь у змаганнях MTB у Бескидах, отримують таку карту автоматично.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.
  2. ↑ Szkolnictwo wyższe w województwie śląskim w roku akademickim 2024/2025 (PDF) (Звіт) (пол.). Urząd Statystyczny w Katowicach (Statistics Poland). 24 вересня 2025.
  3. ↑ Fakty i liczby. Uniwersytet Śląski w Katowicach (пол.). Процитовано 17 січня 2026.
  4. ↑ а б Science and Education. EUCYS Katowice 2024. Процитовано 17 січня 2026.
  5. ↑ Czestochowa University of Technology. study.gov.pl. Процитовано 17 січня 2026.
  6. ↑ Jan Dlugosz University in Czestochowa. study.gov.pl. Процитовано 17 січня 2026.
  7. ↑ Ranking Uczelnie techniczne 2025. Ranking Szkół Wyższych Perspektywy (пол.). Процитовано 17 січня 2026.
  8. ↑ Bielsko-Biala Academy of Technology and Humanities changes its name to the University of Bielsko-Biala. Polish Science. 29 серпня 2023. Процитовано 17 січня 2026.
  9. ↑ Chojnicki, Zbyszko; Czyż, Teresa (2000). Changes in Higher Education during the Period of Transformation in Poland – Regional Differences. У Chojnicki, Zbyszko; Parysek, Jerzy J. (ред.). Polish Geography: Problems, Researches, Applications. Poznań: Bogucki Wydawnictwo Naukowe. с. 41—57. ISBN 9788388163357.
  10. ↑ Ranking największych uczelni w Polsce - Ciekawe Statystyki (pl-PL) . 11 січня 2025. Процитовано 8 січня 2026.


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
size Лодзинське воєводство size Свентокшиське воєводство
size Опольське воєводство size Малопольське воєводство
Чехія Чехія Словаччина Словаччина
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сілезьке_воєводство&oldid=47283987