Сванідзе Микола Карлович
Николай Сванидзе | |
---|---|
рос. Николай Карлович Сванидзе | |
Народився | 2 квітня 1955 Москва, РРФСР |
Помер | 11 вересня 2024[1] (69 років) Москва, Росія[1] |
Громадянство | СРСР→ Росія |
Національність | російський грузин |
Діяльність | журналіст, історик |
Alma mater | Московський державний університет |
Науковий ступінь | |
Знання мов | російська |
Заклад | Срібний дощd |
Членство | Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd, Громадська палата РФ першого складу (2006-2008)d, second Civic Chamber of the Russian Federationd, third Civic Chamber of the Russian Federationd, fourth Civic Chamber of the Russian Federationd, Громадська палата Російської Федераціїd (2014), Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії (2012), Російський єврейський конгресd і Union of Journalists of Moscowd |
Magnum opus | Історичні хроніки |
Мати | Adelaida Svanidzed |
Родичі | Сванідзе Микола Самсонович і A. I. Anchishkind |
Нагороди | |
IMDb | ID 2660909 |
Мико́ла Ка́рлович Свані́дзе (рос. Николай Карлович Сванидзе; нар. 2 квітня 1955, Москва, Російська РФСР) — російській тележурналіст, історик, викладач грузино-єврейського походження, член Громадської палати, колишній член Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. Ведучий декількох популярних телевізійних програм, зокрема циклу «Історичні хроніки».
Життєпис
Закінчив історичний факультет Московського державного університету за спеціальністю «викладач історії із знанням іноземної мови».
Певний час був співробітником Інституту США та Канади РАН, пізніше викладав в Історико-архівному інституті, займався репетиторством. Журналістикою почав займатися 1992 року на запрошення свого товариша Євгена Кисельова, коли отримав посаду телекоментатора. Пізніше, з 1999 року був автором і ведучим програми «Контрасти», «Подробиці», «Дзеркало».[2]
У 2005 указом Президента Росії призначений членом Громадської палати Російської Федерації, а пізніше став членом Комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду Росії. У 2007 році головує на кафедрі журналістики Російського гуманітарного університету. У 2010—2011 роках ведучий популярних програм «Суд часу», «Історичний процес».
Є одним з найпослідовніших та жорстких критиків сталінізму та спроб реабілітації Сталіна[3][4].
Цікаві факти
Названий на честь дідуся — Миколи Сванідзе.
Примітки
Це незавершена стаття про журналіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 2 квітня
- Народились 1955
- Померли 11 вересня
- Померли 2024
- Померли в Москві
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «За особисту мужність»
- Лауреати премії ТЕФІ
- Уродженці Москви
- Тележурналісти
- Російські журналісти
- Російські історики
- Випускники Московського університету
- Члени КПРС
- Російські ліберали