Рудий Віктор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:21, 8 лютого 2022, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Повернулися до редакції 30323921 від Дми88 за 2020-12-16T20:58:39Z)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 8 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ф
Віктор Рудий
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Володимирович Рудий
Народження 11 лютого 1962(1962-02-11) (62 роки)
  Житомир, УРСР
Зріст 176 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція універсал
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Чернігів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980—1983 СРСР «Десна» 160 (21)
1984 СРСР «Металург» (З) 12 (0)
1985—1989 СРСР «Нива» (В) 175 (28)
1989—1990 СРСР «Десна» 61 (5)
1991 СРСР «Нафтовик» (Ох) 1 (0)
1991 СРСР «Буковина» 3 (0)
1992—1993 Україна «Текстильник» (Чернігів) (амат.)
1993 Україна «Нива» (В) 2 (0)
1994 Україна «Десна» 9 (0)
1994—1995 Білорусь «Торпедо» (Мг) 43 (4)
1996 Україна «Рось» (БЦ) 17 (2)
1996—1997 Ізраїль «Хапоель» (Аш) ? (0)
1997—1999 Україна «Десна» 39 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Володимирович Рудий (нар. 11 лютого 1962, Житомир, УРСР) — радянський та Український футболіст, універсал.

Життєпис

Вихованець ДЮСШ Чернігова, тренери — Мирослав Мандрик[1] та Юхим Школьников[2]. З 1980 року виступав на дорослому рівні за чернігівську «Десну» в другій лізі СРСР. У 1982 році став срібним призером чемпіонату Української РСР серед команд другої ліги. У 1984 році перейшов до запорізького «Металурга», який грав у першій лізі, але провів 12 матчів, у всіх випадках виходив виключно на заміни. У 1985 році перейшов у вінницьку «Ниву», провів у її складі чотири з половиною сезони, зіграв 175 матчів у другій лізі. Влітку 1989 року на час повернувся в «Десну», яка виступала у другій, а потім — у другій нижчій лізі. В останньому сезоні першості СРСР грав у другій нижчій лізі за «Нафтовик» (Охтирка) і в першій лізі за «Буковину» (Чернівці), але ніде не зміг закріпитися.

Після розпаду СРСР деякий час грав в аматорських змаганнях в Чернігові. Влітку 1993 року перейшов у вінницьку «Ниву» і зіграв 2 матчі у вищій лізі України. Дебютний матч у турнірі провів 8 серпня 1993 року проти запорізького «Торпедо», замінивши на 76-й хвилині Віктора Будника[3]. На початку 1994 року повернувся до «Десни», яка грала в першій лізі і фінішувала у вище вказаному турнірі в сезоні 1993/94 років останньою.

Влітку 1994 року перейшов у білоруський клуб «Торпедо» (Могильов) і провів в ньому півтора роки, зіграв 43 матчі та відзначився 4 голами у вищій лізі Білорусі. Фіналіст Кубку Білорусі 1994/95.

В останні роки кар'єри грав у другій лізі України за «Рось» (Біла Церква) і в одній з нижчих ліг Ізраїлю за «Хапоель» (Ашкелон). Навесні 1997 року повернувся в чернігівську «Десну» і в сезоні 1996/97 років став переможцем зонального турніру другої ліги, потім два сезони виступав у першій лізі, з якої його клуб в 1999 році знову вилетів. У проміжках між іграми за «Десну» грав також за аматорські команди Чернігова. Останні матчі на професіональному рівні провів у 37-річному віці.

Всього за «Десну» зіграв 269 матчів у першості СРСР і України, станом на кінець 2010-х років входив в десятку найкращих гравців клубу за кількістю зіграних матчів. У першостях всіх країн на рівні професіоналів (майстрів) зіграв понад 520 матчів, з них у вищих лігах України та Білорусії — 45 поєдинків.

Досягнення

Примітки

  1. ↑ 40 дней нет с нами Мирослава Мандрика (рос.)
  2. ↑ Турнир памяти Ефима Школьникова (рос.)
  3. ↑ «Нива» Винница — «Торпедо» Запорожье — 0:0 (рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудий_Віктор_Володимирович&oldid=34533708