Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
нім. Dorothea Sophie von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg
Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Портрет Доротеї Софії роботи невідомого художника
21-а курфюрстіна-консорт Бранденбургу
Початок правління:14 червня 1668
Кінець правління:29 квітня 1688
Інші титули:герцогиня Брауншвейг-Люнебурга (16531665)
герцогиня-консорт Пруссії (16681688)

Попередник:Луїза Генрієтта Оранська
Наступник:Софія Шарлотта Ганноверська

Дата народження:28 вересня 1636(1636-09-28)
Місце народження:Глюксбург
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:6 серпня 1689(1689-08-06) (52 роки)
Місце смерті:Карлсбад, Королівство Богемія, Священна Римська імперія
ПохованняБерлінський собор
Чоловік:1) Крістіан Людвіг Брауншвейг-Люнебурзький
2) Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн
Діти:Філіп Вільгельм, Марія Амалія, Альбрехт Фрідріх, Карл Філіп, Єлизавета Софія, Доротея, Крістіан Людвіг
Династія:Глюксбурги, Гогенцоллерни
Батько:Філіп Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький
Мати:Софія Ядвіґа Саксен-Лауенбурзька

Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька (нім. Dorothea Sophie von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg), (нар. 28 вересня 1636 — пом. 6 серпня 1689) — представниця династії Глюксбургів, донька данського герцога Філіпа Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького та німецької принцеси Софії Ядвіґи Саксен-Лауенбурзької, дружина князя Брауншвейг-Люнебурга Крістіана Людвіга, а після його смерті — правителя Бранденбурга-Пруссії Фрідріха Вільгельма Гогенцоллерна.

Біографія

Народилась 28 вересня 1636 року у Глюксбурзі. Була десятою дитиною та п'ятою донькою в родині першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурга Філіпа та його дружини Софії Ядвіґи Саксен-Лауенбурзької. Мала старших сестер Марію Єлизавету, Софію Ядвіґу, Августу та Крістіану й братів Йоганна, Франца, Крістіана й Адольфа. Згодом в сім'ї народилися ще чотири молодші доньки, з яких вижила лише Ядвіґа.

Батько був одним із молодших синів герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу Ганса II й отримав найменшу частину його земель, однак зміг фактично подвоїти свої території. Резиденцією сімейства був замок Глюксбург на Фленсбурзькому фіорді.

На свій 17-й день народження Доротея взяла шлюб із 31-річним князем Брауншвейг-Люнебурга Крістіана Людвігом. Весілля відбулося 9 жовтня 1653 у Целле. Дітей у подружжя не було. За одинадцять років Крістіан Людвіг пішов з життя. Від 1665 року княгиня мешкала у великому замку Герцберг, виділеному їй як удовина доля. Її батьки до цього часу вже померли.

Портрет Доротеї Софії пензля Яна де Бана, 1675, замок Капут

У віці 31 року Доротея Софія взяла другий шлюб із 48-річним правителем Бранденбурга-Пруссії Фрідріхом Вільгельмом Гогенцоллерном. Для нареченого це був другий шлюб. Від першого він мав трьох синів, втім, старший з них помер за кілька років під час Франко-голландської війни. Весілля пройшло 14 червня 1668 у Ґрьонінґенському замку. У подружжя народилося семеро спільних дітей:

  • Філіп Вільгельм (16691711) — маркграф Бранденбург-Шведтський, був одружений з принцесою Ангальт-Дессау Йоганною Шарлоттою, мав шестеро дітей;
  • Марія Амалія (16701739) — була двічі одружена, мала п'ятеро дітей від другого шлюбу;
  • Альбрехт Фрідріх (16721731) — генерал-лейтенант, був одружений з курляндською принцесою Марією Доротеєю, мав семеро дітей;
  • Карл Філіп (16731695) — генерал-лейтенант, був одружений з графинею Катериною Сальмоур, дітей не мав;
  • Єлизавета Софія (16741748) — була тричі одружена, мала двох синів від першого шлюбу;
  • Доротея (16751676) — прожила 1 рік;
  • Крістіан Людвіг (16771734) — генерал-лейтенант,[1] одруженим не був, дітей не мав.

У 1671 році Фрідріх Вільгельм подарував дружині замок Капут поблизу Потсдама.

Чоловіка Доротея супроводжувала в усіх його походах та ночувала з ним на полях боїв. Мала великий вплив на політику, Фрідріх Вільгельм обговорював із нею стратегії розвитку країни. Завдяки вмілому господарюванню та продуманим інвестиціям їй вдалося як збільшити власне багатство, так і зміцнити економіку держави. В той же час, її змальовували як інтригантку, що недобре ставилася до пасинків. Також її звинувачували в укладенні договора з Францією. Загалом, негативні відгуки переважно належать Карлу Людвигу фон Пьольницю, який не сприймався сучасниками серйозно.

Фрідріх Вільгельм та Доротея Софія на батареї перед фортецею Анклам, захопленою у 1676 році

Спадкоємцем Фрідріха Вільгельма вважався його старший син від першого шлюбу, хоча герцог і праг поділити свої бранденбурзькі володіння між синами від Доротеї. Через це, турбуючись про долю власних нащадків, герцогиня викупила за 26 500 талерів Бранденбург-Шведт та реконструювала Шведтський замок. Завдяки подальшим надбанням Доротеї, в її володіннях опинилися три міста, три замки, 33 села та 24 хутора, чиєму розвитку вона надалі всіляко сприяла. Навесні 1686 року в Уккермаці була закладена тютюнова плантація, яка з часом зробила місцеві землі найбільшим регіоном у Німеччині з розведення тютюну.

Незважаючи на велику корисну для країни діяльність та відданість чоловікові, серед народу Доротея була непопулярною через її постійне порівняння із попередницею.[2]

Наприкінці квітня 1688 року Фрідріх Вільгельм помер. Доротея Софія пережила його більше, ніж на рік, і пішла з життя 6 серпня 1689 року у богемському Карлсбаді. Похована поруч із чоловіком у крипті Гогенцоллернів Берлінського собору.[3]

Їхні нащадки володарювали у Бранденбург-Шведті протягом наступних ста років, після чого більша частина земель відійшла прусській короні. У 1776 році одна з їхніх праонук стала дружиною спадкоємця російського престола Павла Романова.

Вшанування

Судноплавство

На честь Доротеї Софії були названі судна:

  • Фрегат «Доротея», спущений на воду 1679 року у Кольберзі. Наприкінці 1681 року перейменований у «Золотого лева».
  • Фрегат «Фрідріх Вільгельм», спущений на воду 1679 року у Кольберзі, перейменований у «Доротею» в 1682 році.[4] Використовувався до 1692 року.

Генеалогія

Крістіан III
 
Доротея Саксен-Лауенбурзька
 
Ернст III
 
Маргарита Померанська
 
Франц I
 
Сибілла Саксонська
 
Юлій Брауншвейг-Вольфенбюттельський
 
Ядвіґа Бранденбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ганс II Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзький
 
 
 
 
 
Єлизавета Брауншвейзька
 
 
 
 
 
Франц II
 
 
 
 
 
Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Ядвіґа Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Полки прусської армії [1] (нім.)
  2. Toni Saring: Dorothea. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 82 [2] (нім.)
  3. Крипта Гогенцоллернів Берлінського собору [3] [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Перед цим нетривалий час носив назву «Хрест Бранденбурга».

Література

  • Christine von Brühl: Anmut im märkischen Sand. Die Frauen der Hohenzollern. Aufbau, Berlin 2015, ISBN 978-3-351-03597-6, стор. 56–76.
  • Ernst Daniel Martin Kirchner: Die Churfürstinnen und Königinnen auf dem Throne der Hohenzollern Band 2, Wiegand & Grieben, Berlin 1867, стор. 308.
  • Adolf Laminski: Das Glaubensbekenntnis der Kurfürstin Dorothea von Brandenburg aus dem Jahre 1669. In: Uwe Czubatynski (Hrsg.): Kirchenbibliotheken als Forschungsaufgabe. Degener, Neustadt an der Aisch 1992, ISBN 3-7686-2055-7, стор. 79–84.
  • Heinrich Jobst Graf von Wintzingerode: Die märkische Amazone. Kurfürstin Dorothea von Brandenburg. MatrixMedia, Göttingen 2012, ISBN 978-3-932313-48-6.

Посилання