Верхня Ігра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхня Ігра
рос. Верхняя Игра
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний район Граховський район
Поселення Верхньоігринське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 94 212 811 001
Код ЗКТМО: 94612411101
Основні дані
Перша згадка: 1716 року
Населення 351 особа (2012)
Поштові індекси 427745
Телефонний код +7 34163
Географічні координати: 55°56′53″ пн. ш. 52°06′19″ сх. д. / 55.94805555558377819° пн. ш. 52.10527777780577452° сх. д. / 55.94805555558377819; 52.10527777780577452Координати: 55°56′53″ пн. ш. 52°06′19″ сх. д. / 55.94805555558377819° пн. ш. 52.10527777780577452° сх. д. / 55.94805555558377819; 52.10527777780577452
Висота над рівнем моря 140 м
Водойма річки Улек та Чильчик
Мапа
Верхня Ігра (Росія)
Верхня Ігра
Верхня Ігра

Верхня Ігра (Удмуртія)
Верхня Ігра
Верхня Ігра

Мапа

Верхня Ігра́ (Нова Ігра, рос. Верхняя Игра) — село в Граховському районі Удмуртії, Росія. Адміністративний центр Верхньоігринського сільського поселення.

Населення

Населення — 351 особа (2012[1]; 364 в 2010[2]).

Господарство

В селі діють середня школа, садочок, будинок культури та фельдшерсько-акушерський пункт; працюють СПК «Родина» та племінний завод з розведення великої рогатої худоби.

Історія

Вперше село згадується як Нова Ігра в Ландратському переписі 1716 року серед населених пунктів сотні Токбулата Рисова Арської дороги Казанського повіту. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі було 38 дворів та проживало 320 осіб. Тоді в селі містилось сільське управління. 1862 року було отримано дозвіл на будівництво церкви, яку завершили 1864 року. 18 жовтня вона була освячена в ім'я Святих Петра й Павла. До 1921 року село входило до складу Граховської волості Єлабузького повіту, потім — Можгинського повіту. З 1924 року село є центром сільської ради. Указом Верховної ради Удмуртської АРСР від 29 травня 1939 року у селі була закрита церква.

Вулиці[3]

  • вулиці — 1-а Зарічна, 2-а Зарічна, 10-ї П'ятирічкки, Майорова, Родинська
  • провулки — Хутірський

Примітки

Посилання