Музей коралових виробів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:41, 12 лютого 2022, створена Nina Shenturk (обговорення | внесок) (Nina Shenturk перейменувала сторінку з Музей коралових виробів (Неаполь) на Музей коралових виробів без створення перенаправлення: унікальна назва)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей коралових виробів
40°50′16″ пн. ш. 14°14′58″ сх. д. / 40.837975000028° пн. ш. 14.249478000028° сх. д. / 40.837975000028; 14.249478000028Координати: 40°50′16″ пн. ш. 14°14′58″ сх. д. / 40.837975000028° пн. ш. 14.249478000028° сх. д. / 40.837975000028; 14.249478000028
Тип нерухомість
industry museumd[1][2] і спеціалізованийd[1]
Статус спадщини національна спадщина Італіїd[3]
Країна  Італія
Розташування Неаполь
Адреса 80132[3] Piazzetta Matilde Serao, 19 - 80132 Napoli (NA)
Засновано 2000 (?)
Відкрито 2001
Фонд 450 документ[4] і 350 документ[2]
Відвідувачі 600 осіб (2019)[1]
1800 осіб (2018)[4]
Сайт museodelcorallo.it
Музей коралових виробів. Карта розташування: Італія
Музей коралових виробів
Музей коралових виробів (Італія)
Мапа

CMNS: Музей коралових виробів у Вікісховищі

Музей коралових виробів (Неаполь) — музей прикрас, переважно з коралів, та показу історії їх виробництва в місті Неаполь.

Майстер з містечка Торре-дель-Греко

В містечку Торре-дель-Греко неподалік від Неаполя почали збирати і обробляти коралі. 1855 року мешканець Торре-дель-Греко Джованні Асчіоне (1834-1908) та десять його синів заснували майстерню зі зборів та обробки коралів. Вироби почали користуватись попитом і виробництво розширили, почали обробляти перламутр, мушлі тропічних морів, напівкоштовні камені тощо. Вже 1875 року майстерня Джованні Асчіоне стала офіційним постачальником виробів з коралів італійської королівської родини Савойської династії.

Передісторія створення

В 20 столітті накопичилось достатньо експонатів для створення відповідного музею. Відомо, що наприкінці 19 століття ( 1882 року ) аристократ Гаетано Філанджері, князь Сатріано, посприяв разом із однодумцями заснуванню та відкриттю Музею художньої промисловості з метою покращення культури декоративно-ужиткового мистецтва у Неаполі та на його околицях, з метою зменшення хаосу і збільшення виробництва кераміки, меблів, прикрас тощо.

Довга історія ювелірного виробництва майстерні Асчіоне набула усіх ознак фірми і не припинилась і у 20 столітті. 2001 року був організований та відкритий Музей коралових виробів, але з розташуванням у Неаполі.

Музей та експозиції і фонди

Камея «Безсмертне кохання», фірма Асчіоне, 1925 р., мушля з Мадагаскару.

Музей коралових виробів розташували в приміщенні Галереї Умберто І в історичному районі міста Санта Брігіда неподалік від уславленого неаполітанського театру Сан Карло. Музею віддали скромні, без якогось декору приміщення другого поверху надто пишних і пафосних галерей доби дикого капіталізму у Неаполі.

В експозиції більш ніж 300 виробів з коралів різного забарвлення, виробів з перламутру та напівкоштовного каміння. Експозиції спокійні, ділові і позбавлені зайвої пишності.

Експозиції розділені на два розділи. Перший розділ демонструє історію обробки коралів і перламутру, інструменти майстрів минулого, описи тодішніх технологій.

Другий розділ відведено під готові вироби у різних стилях та копії найбільш вдалих виробів фірми Асчіоне. В експозиції вироби від середини 19 століття до 1940-х років.

Джерела і зовнішні посилання

Посилання

Див. також

  1. а б в ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
  2. а б ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
  3. а б dati.beniculturali.it — 2014.
  4. а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.