Акреція (хімія атмосфери)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:52, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Акреція (англ. accretion) — у хімії атмосфери:

1. Процес, при якому частинки аерозолю зростають у розмірах внаслідок зовнішнього приєднання до них різних хімічних речовин.

2. Прилипання частинок, що є в повітрі, до гідратних крапель (сніжинок, крапель дощу, градинок) при коагуляції під час падіння таких крапель; форма агломерації[1].

У метеорології — це процес накопичення замерзлої води у вигляді опадів з часом, коли вона опускається через атмосферу, особливо коли кристал криги або сніжинка потрапляє в переохолоджену крапельку, яка потім замерзає разом, збільшуючи розмір частинки води. Збір цих частинок з часом утворює сніг або град у хмарах і залежно від нижчих температур атмосфери може стати дощем, мокрим снігом або граупелем[2].

Акреція є основою для утворення хмар.[3][4]

Примітки

  1. Accretion (definition) Merriam-Webster. Retrieved 14 February 2014.
  2. National Snow and Ice Data Center. Retrieved 14 February 2014.
  3. NOAA accretion NOAA. Retrieved 14 February 2014.
  4. "Accretion (glossary definition) [Архівовано 28 січня 2010 у Wayback Machine.]. National Snow and Ice Data Center. Retrieved 16 January 2010.

Література