Град

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Granizogigante2.jpg

Град — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми чи часток криги (градини), діаметром від 5 до 50 мм, інколи більше, що випадають ізольовано, або в вигляді неправильних комплексів. Градини утворені тільки з прозорої криги або ряду її прошарків товщиною не менше 1 мм, що чергуються з напівпрозорими прошарками[1].

Опади у вигляді граду спостерігаються, як правило, при сильних грозах влітку, коли температура біля поверхні землі не нижче 20 °C. Частіш за все він проходить вузькою (не більше 10 км), проте довгою (інколи на сотні кілометрів) смугою.

Механізм утворення[ред.ред. код]

Гіпотези про утворення граду ще в першій половині 17 століття будував Декарт. Проте наукову теорію градових процесів і методів дії на них створили фізики сумісно з метеорологами лише в середині 20 століття.

Град утворюється в потужній купчасто-дощовій хмарі при сильних потоках повітря, що піднімаються. Їх швидкість як правило перевищує 15 м/с. На цих потоках підтримуються крупні переохолоджені (до -10—20 °C) краплини води. Чим вище, тим менша швидкість повітряних потоків, тим важче їм втримувати краплі. На висоті 8—10 км, де температура досягає -35—40 °C, краплі замерзають, утворюючи крижані часточки — зародиші градин. Вдаряючись одне в одну, зіштовхуючись з переохолодженими краплями, які ще не встигли замерзнути, вони приморожують їх до себе, товстіють, важчають і спускаються в нижчі хмари, де переохолоджених крапель ще більше. Щоб набрати в діаметрі 1 см, кожна градина повинна зробити біля 100 мільйонів зіткнень з хмаровими краплями. Далі випадання граду проходить лавиноподібно. За лічені хвилини град покриває землю крижаними кульками шаром 5—7 см. В районі Кисловодську в 1965 році випав град, що покрив землю шаром в 75 см.

Розміри градин[ред.ред. код]

За величиною розміри градин бувають різні. Як правило на себе звертають увагу найбільші. Наприклад, і в Індії, і в Китаї відомі випадки падіння з неба крижаних глиб вагою 2—3 кг. В 1961 році в північній Індії важка крижана глиба вбила слона. В помірних широтах спостерігались градини вагою біля кілограма. Так, у Воронежі град розбив черепицю на даху будинку, пробив металевий дах автобуса.

Одна з градин, сфотографована в США, мала діаметр 12 см і 40 см по колу, маючи при цьому вагу 700 грам. У Франції зареєстровані подовжені градини величиною приблизно в долоню (15Х9 см). Вага окремих градин досягала 1 200 грам. Таких градин випадало 5—8 на м². Проте це виняткові випадки. Звичайно градини діаметром від 25 мм рідкісні.

Збитки[ред.ред. код]

Град зламує виноградні лози і гілки фруктових дерев, збиває з них плоди, знищує посіви зернових, зламує стеблини соняшника і кукурудзи, вибиває тютюнові і баштанові плантації. Не рідко від ударів градин гине домашня птиця, дрібна, а інколи і велика рогата худоба.

В східній частині штату Колорадо (США) щорічно проходить біля шести опадів граду, що приносить значні збитки. Також часто зустрічаються опади граду на Північному Кавказі, Грузії, Вірменії, в гірських районах Середньої Азії. В 1939 році метеостанція Нальчика повідомляла:

«С 9-го на 10-те червня 1939 року... випав град величиною з куряче яйце... В результаті загинуло понад 60 тисяч га пшениці і біля 4 тисяч га інших культур; було вбито біля 2 тисяч овець

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • «Наука і життя» №8, 1979. стор. 84—87 (рос.);
  • Арабаджі В. І. Загадки простой воды. «Знание». М., 1973 (рос.);
  • Женев Р. Град. Гидрометеоиздат, Л., 1966 (рос.)