Жайворонок рогатий
| Жайворонок рогатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Eremophila alpestris (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал поширення рогатого жайворонка Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Otocorys alpestris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Жайворонок рогатий[2] (Eremophila alpestris) — птах з родини жайворонкових.
Опис
Довжина тіла складає від 16 до 17 см. Верхня частина тіла сіро-рожева з темними пестринами, нижня частина — біла. На передній частині голови є характерна маска, на потилиці — видовжені чорні пера, схожі на ріжки.
Розповсюдження
Область розповсюдження рогатого жайворонка дуже велика. Ареал гніздування простягається від гір Атлас в Марокко до Північної і Південної Америки. Птах — регулярний зимовий гість на узбережжі Центральної Європи.
Птах віддає перавагу безлісим ландшафтам у південних областях поверх межі лісів і в північній лишайниковій тундрі. Іноді його можна зустріти також на берегах озер або на узбережжі.
У південних областях розповсюдження рогатий жайворонок — це частіше осілий птах, в той час як північні популяції мігрують взимку на південь, переважно в прибережні області.
В Україні зимуючий на всій території вид.[3]
Розмноження
Птахи досягають статевої зрілості на першому році життя. Вони моногамні на один сезон. Гніздо часто добре приховане під кущем у добре ізольованій ямці. Період гніздування триває з червня по липень. У цей час самка висиджує кладку з 4-х яєць від 10 до 14 днів. Пташенята перебувають у гнізді від 9 до 12 днів. І самка, і самець беруть участь у вигодовуванні виводку.
Живлення
Комахи і насіння складають основу живлення птахів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Eremophila alpestris: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
Література
- Hans-Günther Bauer, Einhard Bezzel und Wolfgang Fiedler (Hrsg): Das Kompendium der Vögel Mitteleuropas: Alles über Biologie, Gefährdung und Schutz. Band 2: Passeriformes — Sperlingsvögel, Aula-Verlag Wiebelsheim, Wiesbaden 2005, ISBN 3-89104-648-0