Мальованна Лариса Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мальована Лариса Іванівна
Ім'я при народженні Малева́нная Лариса Ивановна
Дата народження 22 січня 1939(1939-01-22) (85 років)
Місце народження с. Федорівка, Неклинівський район, Ростовська область, СРСР
Громадянство Росія Росія
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія актриса, режисер
Заклад Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленсовєтаd, Балтійський дім, ВДТ імені Товстоногова, Театр Сатири на Василівськомуd, Російський державний інститут сценічних мистецтв і Краснодарський муніципальний молодіжний театрd
Нагороди
IMDb ID 0539421
Зовнішні зображення
Лариса Іванівна Мальована

Мальована Лариса Іванівна  (* 22 січня 1939 Федорівка, Неклинівський район, Ростовська область, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний режисер, викладач, літератор, сценарист. Народна артистка РРФСР (1985). Лауреат мистецької премії «Петрополь» за досягнення в галузі культури та мистецтва і за оригінальні проекти (1999). Нагороджена Медаллю Пушкіна (2004)[1].

Біографія

У дитинстві займалася спортом, була відмінницею в школі. Закінчила режисерський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (1965). Працювала у театрах Красноярська (Красноярський ТЮГ, актриса та режисер) і Санкт-Петербурга1968 р.): Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленсовета, Ленінградський Ленком, Великий драматичний театр імені Г. А. Товстоногова (служила понад 30 років, з 1976 р.).

Багато успішно знімається в кіно та телесеріалах (близько 60-ти робіт). Дебютувала в картині «У день весілля» (1968, Нюра Салова в 1968 році. Популярність принесли ролі в картинах «Єдина...» (1975), «Легенда про Тіля» (1976), «Інтердівчинка» (1989, реж. П. Тодоровський. У 1989 р. була номінована на кінопремію «Ніка» за найкращу жіночу роль другого плану[2].) та ін.

У 2011 р. була номінована на кінопремію «Золотий носоріг[ru]» за найкращу жіночу роль другого плану в телесеріалі «Смерть Вазір-Мухтара. Любов і життя Грибоєдова» (2009, Настасья Федорівна).

Також знялась в українських кінострічках: «Назвіть ураган „Марією“» (1969, Марія), «Ігор Савович» (1986, т/ф, 3 с, Олена Платонівна), «Моя люба» (1987, Тамара Хрустальова), «Швидка допомога» (телесеріал; Ніна Забєліна, актриса).

Викладала в Ленінградському державному інституті театру, музики і кінематографії.

З 1988 року — керівник Санкт-Петербурзького муніципального Драматичного театру Васильєвського острова.

Літератор, автор трьох опублікованих книг: «Горошинка в шкатулці», «Пісочниця», «Мирися, мирися, більше не бийся ...»[3].

Живе і працює в Санкт-Петербурзі.

Фільмографія

(вибірково)

Озвучування

Документальний фільм

  • 2009: «Холодные струи искусства. „Горошинка в шкатулке“ Лариса Малеванная» (рос.) (телеканал «Культура»)

Примітки

  1. Указ Президента Російської Федерації від 13 лютого 2004 року № 190 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації працівників Російського державного академічного Великого драматичного театру імені Г. А. Товстоногова (Санкт-Петербург)», з формулюванням: За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 7 січня 2013.
  2. Номінанти Національної кінематографічної премії «НІКА» від 1989 року (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
  3. Газета "Столітник" (21.08.2012): Лариса Мальована: "Живу на світлій стороні" (stoletnik.ru) (рос.)

Література

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.250;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.459.

Посилання