Інтронізація Імператора Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Сьова в інтронізаційних шатах (1926).
Інтронізаційні шати Імператора Комея (1846).
2019

Інтронізація Імператора Японії (яп. 即位, そくい / しょくい, соку-і / сьоку-і, «заступання на посаду») — церемонія публічного проголошення успадкування престолу Імператора Японії новим монархом.

Короткі відомості

В стародавні часи обряд інтронізації Імператора Японії був складовою церемонії передачі трону. Цей обряд згадується в кодексі Йоро (718), в розділі присвяченому божествам Неба і Землі. В «Анналах Японії» (720) описується інтронізація Імператора-жінки Дзіто, що була проведена 690 року. Під час обряду голова роду Мононобе тримав великий щит, голова роду Накатомі читав молитви божествам Небес, а голова роду Інбе вручав новій правительниці священні регалії Імператорської влади — меч і дзеркало. На інтронізації були присутні сотні чиновників, які плескали в долоні й кланялися Імператору[1].

За правління Імператора Камму (781—806) обряд інтронізації був проведений за декілька днів поспіль церемонії передачі трону. Відтоді обидва дійства були розділені й виконувалися окремо. Інтронізація стала своєрідною декларацією божествам, духам Імператорських пращурів та населенню Піднебесної, що трон успадкував новий монарх[1].

В «Церемоніях епохи Конін» (810 — 824) інтронізація представлена як окремий ритуал, незалежний від церемонії передачі країни, а в «Церемоніях епохи Дзьокан» (859—877), складених під впливом танського церемоніалу, описано порядок проведення цього ритуалу. Починаючи з середини 9 століття цей порядок став традиційним[1].

Інтронізацію проводили наступним чином. В переддень церемонії майбутній монарх відсилав до Святилища Ісе святкове опахало хейхаку, щоби сповістити богиню сонця Аматерасу про успадкування ним японського престолу. Він призначав з такою самою звісткою гінців до гробниць своїх пращурів, а також оглядав свої церемоніальні шати для інтронізації. В день церемонії в палацовому дворі виставляли хоругви з сонцем та місяцем, і прапори на списах із чотирма божествами-охоронцями світу. Новий Імператор з'являвся в парадних шатах, із короною на голові, і сідав на урочисто прибраний трон. Церемоніймейстер-оповісник[2] зачитував декларацію успадкування престолу, а одягнені в церемоніальний одяг цивільні чиновники танцювали, кланяючись на всі боки. Присутні військові, розмахували стягами, і кричали «Многая літа!»[1].

Зазвичай, інтронізація відбувалась у Великій тронній залі[3], проте 1177 року будівля згоріла і не відбудовувалася. 1180 року, за часів Імператора Антоку, обряд здійснювався у Малій тронній залі[4], а з 1183 року, після інтронізації Імператора Ґо-Тоби — у приміщенні Великої державної ради. 1500 року Імператор Ґо-Касівабара відновив проведення церемонії у Малій тронній залі[1].

Від 1869 року, починаючи з інтронізації Імператора Мейдзі, танський стиль і порядок проведення церемонії замінили новим японським. Замість парадних шат з китайською символікою, корони та трону стали використовувати аристократичний церемоніальний одяг, шапку та парадне сидіння. Відповідно до Закону про Імператорський дім 1889 року[5] та Указу про сходження на престол 1909 року[6] інтронізація мусила проводитися восени або взимку у старій японській столиці Кіото[1].

Новий чинний Закон про Імператорський дім від 1947 року передбачає церемонію інтронізації під час успадкування японського престолу новим монархом[1][7].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Інтронізація // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  2. ↑ яп. 宣命大夫, せんみょうのたいふ, сенмьо но тайфу.
  3. ↑ яп. 大極殿, だいごくでん, дайґокуден.
  4. ↑ яп. 紫宸殿, ししんでん, сісін-ден.
  5. ↑ Закон про Імператорський Дім. Редакція 1889 року. Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 16 липня 2010.
  6. ↑ Указ про сходження на престол від 1909 року. Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 17 липня 2010.
  7. ↑ Закон про Імператорський Дім. Редакція 1947 року. Стаття 24. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 липня 2010.

Джерела та література

  • (яп.) Інтронізація // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інтронізація_Імператора_Японії&oldid=34675913