690
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 690 DCXC |
Ab urbe condita | 1443 |
Ассирійський | 5440 |
Бенгальський | 97 |
Берберський | 1640 |
Буддистський | 1234 |
Бірманський | 52 |
Візантійський | 6198–6199 |
Китайський | 己丑年 (земляний бик) 3386 або 3326 — до — 庚寅年 (металевий тигр) 3387 або 3327 |
Коптський | 406–407 |
Ефіопський | 682–683 |
Єврейський | 4450–4451 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 746–747 |
- Шака самват | 611–612 |
- Калі Юґа | 3790–3791 |
Іранський | 68–69 |
Ісламський | 70–71 |
Японський | — |
Яванський | 582–583 |
Юліанський | 690 DCXC |
Корейський | 3023 |
Тайванський | 1222 до РК 民前1222年 |
Тайський сонячний | 1232–1233 |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Юстиніана II. Більшу частину території Італії займає Лангобардське королівство, деякі області належать Візантії. Франкське королівство розділене між правителями з династії Меровінгів. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії. Існують слов'янські держави: Карантанія та Перше Болгарське царство.
Омейядський халіфат займає Аравійський півострів, Сирія, Палестина, Персія, Єгипет, частина Північної Африки. У Китаї правління династії Тан перервалося оголошенням династії Чжоу. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. Хазарський каганат підпорядкував собі кочові народи на великій степовій території між Азовським морем та Аралом. Відновився Тюркський каганат.
На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема булгари, хозари, алани, авари, тюрки.
Події[ред. | ред. код]
- Імператриця У Цзетянь почала самостійне правління, започаткувавши нову династію Чжоу.
- Василевс Юстиніан II переселив кіпріотів в околиці Кізіка[1].
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Louis Bréhier, «Vie et mort de Byzance», Albin Michel, 1946