Іртеньєв Ігор Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:42, 2 березня 2022, створена Renvoy (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 83.230.96.113 (обговорення) до зробленого Щіпальця)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іртеньєв Ігор Мойсейович
Иртеньев Игорь Моисеевич
Народився25 травня 1947(1947-05-25) (77 років)
Москва
Країна СРСР
 Ізраїль
 Росія
Національністьєврей
Діяльністьпоет
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мовросійська
Роки активності1979 — тепер. час
У шлюбі зБоссарт Алла Борисівна
Нагороди
Сайтirteniev.msk.ru/index.php3

Ігор Мойсейович Іртеньєв (рос. Иртеньев Игорь Моисеевич; нар. 25 травня 1947(19470525), Москва, РРФСР; прізвище при народженні — Рабинович) — російський поет, один з найбільш помітних представників іронічного напряму в сучасній російській поезії. Проживає в Москві та Карміелі (Ізраїль).

Народився в сім'ї істориків Рабиновича Мойсея Давидовича (1914–1980) та Ліншіц Ірини Павлівни (1915–1995). У 1972 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, в 1987 році — Вищі театральні курси. Публікується з 1979. У 1972–1973 рр. проходив дійсну військову службу в Забайкальському військовому окрузі. З 1965 по 1982 рік працював на Центральному телебаченні.

Перша публікація виийшла в 1979 році в тижневику «Літературна Росія» під псевдонімом Іртеньєв, яким зобов'язаний своєю бабці — Вірі Костянтинівні Іртеньєвій-Ліншіц, і який обрав собі за прізвище у 1984. У 1982–1984 рр. працював у газеті «Московський комсомолець», з 1984 — професійний літератор.

Автор двадцяти поетичних збірок, член Спілки письменників Москви і Російського ПЕН-центру, Лауреат премії «Золотий Остап» (1992), ряду літературних премій.

Громадянська позиція

У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки і культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі[1] i 15 червня 2014 у віршах:

Да чтобы челюсти свело

Тому, кто распевает это.
Наш Путин вовсе не ху.ло.
Он весь дитя добра и света.

И мне, как патриоту, в лом,
Да и обидно за державу,
Когда его кругом ху.лом
Налево кличут и направо.

Возводят на него хулу –
Страны кормилу и поилу,
А ведь не каждому ху.лу
Такое вытерпеть под силу.

Да кто доверил бы ху.ле,
Когда бы не было в том прока,
Сидеть безвылазно в Кремле
Уж почитай четыре срока?

Дай бог, чтоб дальше нас вела,
Преграды огибая ловко,
Рука железная ху.ла
И мудрая боеголовка[2][3].

.

У травні 2018 приєднався до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ[4].

Примітки

  1. Звернення ініціативної групи з проведення Конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму» і лист діячів культури на підтримку позиції Володимира Путіна по Україні та Криму. // novayagazeta.ru. 13.03.2014. Процитовано 2014-3-16.
  2. Ігор Іртеньєв (15 червня 2014). «Да чтобы челюсти свело…» (рос.). Facebook.
  3. Путін - не хуйло!!! (вірш Ігора Іртеньєва)(рос.)
  4. Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» // Троицкий вариант, 21.05.2018

Посилання