Авдотьїне
| село Авдотьїне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Донецька міська рада |
| Рада | Ленінський район (Донецьк) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1810-ті роки |
| Населення | 0 |
| Існувало до | після 1933 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°55′08″ пн. ш. 37°51′08″ сх. д.H G O |
| Карта | |
  Авдотьїне | |
 Авдотьїне | |
| Мапа | |
| |
Авдотьїне (Мандрикине) — колишнє село, у 1930-х роках органом самоврядування була Авдотьїнська сільська рада, нині територія міста Донецьк.
Загальні дані
В конці XVIII століття дворянин Данило Мандрікин, ад'ютант Олександра Суворова, отримав землю на правому березі річки Кальміус та заснував в 1803—1810 роках зимівник Мандрикине, згодом село Авдотьїне, назвавши в честь матері.
В Авдотьїному поселяли переважно переселених поляків. 1859 року в селі проживало 380 людей.
Авдотьїне знаходилося нижче села Олександрівка, землі належали родині Мандрикіних, котра після реформи 1861 року втратила вплив на селян, проте зберегла велике угіддя.
1842 року в Авдотьїному коштами поміщика Мандрикіна збудовано кам'яну церкву святого Великого Князя Олександра Невського.
1930 року в Авдотьїному закладено цвинтар.
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 186 осіб[1].
Станом на 2010-ті роки — місцевість у Ленінському районі Донецька.
Населення
| Рік | 1859[2] | 1886[3] | 1908[4] | 2001 |
| Кількість, осіб | 380 | 862 | 1832 |
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Борисенко Костянтин Степанович (1905—1975) — фахівець у галузi гiрничої механiки.
Примітки
- ↑ 389-393
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенных мѣст по свѣдѣніямъ 1859 года. — 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшіе селенія европейской Россіи. — Выпуск VIII: Губерніи Новороссійской группы / Составил мл. ред. Г. Г. Ершов. — СПб., 1886. — 202 с. — С. 25. (рос. дореф.)
- ↑ Списокъ населенных мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи. — Екатеринославъ: Типографія Губернскаго Земства, 1911. (рос. дореф.)
Принагідно
|
Це незавершена стаття про Донецьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |