Бреґґівський пік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крива Бреґґа на прикладі альфа-частинок з енергією 5,49 МеВ

Бреґґівський пік або пік Бреґґа — пік на графіку залежності втрати енергії частинки від глибини проникнення в речовину. Для альфа-частинок й інших іонів крива має пік незадовго до зупинки частинки. Пік названо ім'ям Брегга, який 1903 року вивчав залежність на прикладі альфа-розпаду.

Крива відображає динаміку взаємодії частинки з речовиною. Основні втрати енергії пов'язані з іонізацією зарядженою часткою атомів речовини, перетин цього процесу зростає зі зменшенням енергії частинки, внаслідок чого основну частину енергії частинка втрачає перед моментом зупинки.

Застосування

Феномен того, що пік Бреґґа розташований поблизу повної зупинки частинки, застосовується для лікування раку в адронотерапії. Врахування ефекту дозволяє сконцентрувати дію іонного променя на пухлині пацієнта, мінімізуючи вплив на оточуючі її здорові тканини тіла.[1]

Примітки

  1. Trikalinos, TA та ін. (2009). Particle Beam Radiation Therapies for Cancer [Internet]. Comparative Effectiveness Technical Briefs, No. 1. Rockville (MD): Agency for Healthcare Research and Quality (US). с. ES1—ES5.

Посилання