Вазелін
Вазелін (парафін рідкий) — загальновживана назва суміші мінеральної оливи і твердих парафінових вуглеводнів: розплавленого парафіну, церезину або інших твердих вуглеводнів з важкою нафтовою оливою; добре очищеної (зазвичай — сірчаною кислотою).[1] Отримав поширення наприкінці 19 століття в медицині, а після цього поширився й у техніці як змазка.[1] Вазеліном часто називають «вазелінову олію» — рідкий парафін, очищена фракція нафти, також широко використовувана в медицині.[1]
Назва
Слово «вазелін» на позначення нової мазі ввів в обіг в 1877 році американський аптекар з прізвищем Чізбро.[1]
Застосування
Застосовують для просочення паперу і тканин в електротехнічній промисловості, для змащування підшипників і приготування спеціальних мастил, для захисту металів від корозії, в медицині, косметиці.
Медичний вазелін використовується як препарат, що має пом'якшувальний вплив на шкіру;[2] як основу мазей.
Вазелінова олія харчова (E905a) і вазелін (E905b) схвалені в Україні як харчової добавки.
Інші застосування
Вазелін не рекомендується використовувати як лубрикант через те, що він має в основі жир, і через це розчиняє латексні кондоми. Також вазелін не слід використовувати для анального та вагінального сексу, оскільки жири утворюють поживне середовище для мікробів.
Примітки
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вазелін |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|