Воронін Лев Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воронін Лев Олексійович
Народився 22 лютого 1928(1928-02-22)
Перм, Уральська область, РСФРР, СРСР
Помер 24 червня 2008(2008-06-24) (80 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Уральський федеральний університет
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Ленінська премія

Лев Олексійович Воронін (нар. 22 лютого 1928(19280222), місто Перм, тепер Російська Федерація — 24 червня 2008, місто Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів СРСР — голова Державного комітету з матеріально-технічного постачання, 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат Російської РФСР у 1990—1993 роках.

Життєпис

Народився в родині службовця.

У 1944—1949 роках — студент Уральського політехнічного інституту.

У 1949—1959 роках — майстер інструментального цеху, старший майстер, начальник дільниці, заступник начальника цеху, начальник цеху заводу № 356 міста Свердловська.

Член КПРС з 1953 року.

У 1959—1963 роках — головний інженер підприємства п/с 33 міста Каменськ-Уральський Свердловської області. У 1963 році — головний інженер підприємства п/с 340 міста Свердловська.

У 1963—1965 роках — начальник управління радіотехнічної і електронної промисловості Середньоуральської Ради народного господарства (раднаргоспу) РРФСР.

У 1965—1968 роках — директор Красногорського механічного заводу Міністерства оборонної промисловості СРСР Московської області.

У 1968—1969 роках — начальник управління, у 1969—1972 роках — начальник Головного планово-виробничого управління, у 1972—1979 роках — заступник міністра, у 1979—1980 роках — 1-й заступник міністра оборонної промисловості СРСР.

У жовтні 1980 — листопаді 1985 року — 1-й заступник голови Державної планової комісії (Держплану) СРСР.

15 листопада 1985 — 7 червня 1989 року — заступник голови Ради міністрів СРСР.

Одночасно 15 листопада 1985 — 7 червня 1989 року — голова Державного комітету з матеріально-технічного постачання.

17 липня 1989 — 1 лютого 1991 року — 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР.

У березні — вересні 1991 року — постійний представник СРСР при Європейських співтовариствах в Брюсселі.

З 1991 року — персональний пенсіонер у Москві.

З 1992 року — віцепрезидент Монтажспецбанку, заступник генерального директора акціонерного товариства «Інпромсервіс» у Москві.

Помер 24 червня 2008 року. Похований в Москві на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди і звання

Примітки

Джерела