Вілліброрд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілліброрд
Народився бл. 426
Нортумбрія
Помер 466
Ехтернах
Поховання St. Willibrord Basilikad
Країна Нортумбрія
Національність англи
Діяльність місіонер, католицький єпископ
Вчителі Ecgberht of Ripond і Вільфрід Йоркський
Знання мов англійська
Посада єпископ Утрехту
Термін 695—739 роки
Попередник посаду засновано
Наступник Вера
Конфесія католицтво
Батько Вілгілс

Вілліброрд (*Willibrord, бл. 658  —7 листопада 739) — середньовічний бенедиктинський чернець, християнський місіонер, 1-й єпископ Утрехту в 695739 роках. Відомий як «Апостол фризів». Святий Римо-католицької церкви.

Життєпис

Походив зі шляхетського англського роду. Син аристократа Вілгілса з Нортумбрії. Народився близько 658 року. У віці 7 років Вілліброрда було віддано до бенедиктинського абатства Ріпон, під опіку Святого Вілфріда. Після настання повноліття Віллброрд стає ченцем.

У віці 20 років (близько 678 року) відправився до абатства Ратмельсинги (тепер абатство Рат-Мелліфонт) в Ірландії, що на той час було одним з визначніших центрів богослов'я в Європі. Тут протягом 12 років удосконалював свою освіту під орудою Св. Егберта.

У 690 році увійшов до групи з 12 місіонерів, що відправлялися проповідувати ідеї християнства в королівстві Фризія. В цей час точилася війна між фризьким королем-поганином Радбодом і Піпіном II, майордома Франкського королівства. Разом з іншими місіонерами Вілліброрд дійшов до Утрехта, на шляхи проповідуючи та навчаючи християнству фризів.

Слідом за цим відправився до Риму. Тут папа римський Сергій I офіційно надав доручення Вілліброрду проповідувати християнство серед фризів, а також призначив першим Утрехтським єпископом. По поверненню заснував у Фризії багато церков та монастир в Утрехті, що став його кафедрою. В Ехтернасі заснував абатство, що з часом набуло значного піднесення.

Між 710 та 714 роками здійснив місіонерську подорож до держави Онгенда, конунга данів, проте там не здобув значних успіхів через опір знаті. Тому повернувся до Фризії. У 714 році хрестив Піпіна, сина франкського майордома Карла Мартела.

У 716 році колишній король Радборд, користуючись боротьбою за владу в Франкському королівстві, відновив свою владу на Фризією. При цьому знищив безліч церков. Втім Вілліброрд та Утрехт уціліли. У 719 році після загибелі Радборда та встановлення влади Карла Мартела у Фризії відновлюється місіонерська діяльність Вілліброрда. Останній доклав чимало зусиль задля відновлення христиняських громад та церков у Фризії.

Останні роки життя провів в Ехтернахі, де помер у 739 році.

Джерела

  • Franz Flaskamp: Die frühe Friesen- und Sachsenmission aus northumbrischer Sicht. Das Zeugnis des Beda. In: Archiv für Kulturgeschichte, Bd. 51 (1969), S. 183—209.
  • D. Ó Cróinín, 'Rath Melsigi, Willibrord and the earliest Echternach manuscripts', Peritia 3 (1984), 17–49
  • Paul Dräger (ed.), Alkuin, Vita sancti Willibrordi; Das Leben des heiligen Willibrord (Trier: Kliomedia, 2008)