Гостиний двір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гостиний двір — місце, де зупинялися гості-купці, зберігалися товари й велася торгівля. Виник за часів Київської Русі. В XVI-XVII ст. гостиний двір мав вигляд прямокутної площі, обнесеної кам'яними чи дерев'яними приміщеннями, об'єднаними критими галереями.

Історія

На архітектурі гостинного двору XVIII-XIX ст. позначився стиль класицизму. Гостиний двір планували у вигляді замкнутого прямокутника з відкритими аркадами-галереями або колонами (Гостиний двір у Києві, 1809—28, арх. А. Руска та А. Меленський; у Білій Церкві, 1809—14; Новгороді-Сіверському, поч. 19 ст.)[1].

Див. також

Галерея

Примітки

  1. "Гостиний двір" передають в управління Міністерству культури та інформаційної політики.

Джерела та література

Посилання