Погост

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Пого́ст — гостиний двір, пізніше — сільська громада і адміністративна одиниця у Русі.

Погост у Русі[ред.ред. код]

Етимологічно, в первісному значенні, погост — це гостинний двір, на якому у часи Русі тимчасово зупинявся князь, духовні особи, а також купці (власне гості).

Кижський погост
Кижський погост

Пізніше назва «погост» закріплюється за назвою сільської громади та її осередком (церква). А від середини Х століття погости стають адміністративно-територіальними одиницями Русі, що складалися з декількох населених пунктів (аналог сучасних сільських поселень, муніципальних утворень районного рівня в областях), а також населені пункти які є центрами таких адміністративно-територіальних одининиць.

Вперше адміністративно-територіальне поділення в Київській Русі встановила княгиня Ольга, поділивши Новгородську землю на погости і встановив для них уроки; цим самим погост асоціювався з місцем зупинки князя то його дружин під час збору урока - погостом (свого роду гостиний двір, від слова погостювати, гостювати). Оскільки після поширення християнства на погостах були построєні церкви, з часом слово стало означати село — з парафіяльною церквою і кладовищем при ній, що збереглося в назвах багатьох населених пунктів і місць. Також погостом називають центр поселення з церквою і торговим місцем, на якому також проходили спільні святкування. Поділ на погости зберігалося на півночі (де не було поміщицького землеволодіння) аж до 1775 року, коли було скасовано

На чолі погостів стояла посадова особа, що відповідала за регулярну сплату населенням данини. У ХІ-XIV століттях погости складали кілька десятків або сотень сіл. У них, очевидно, зупинявся князь зі своєю дружиною під час полюддя, а також в ході розгляду судових справ.

Інші значення слова «погост»[ред.ред. код]

  • На півночі Русі і, зокрема у новоутвореній Московській державі, пізніше у Російській імперії назва «погост» набула значного поширення. Так називали адміністративно-територіальну одиницю — невелике поселення у XV—XVII, а на північному заході — до кінця XVIII століття.
Докладніше: Погост (Росія)
  • В Україні наприкінці XVII — у XVIII столітях погостами називали незначні поселення російських переселенців-розкольників на території Стародубського полку.
  • Адміністративно-територіальна одиниця з назвою «погост» була і в Швеції. Наприклад, на Генеральній карті провінції Інгерманландія, складеної 1678 року Еріком Беннінг, показана Інгерманландія в її офіційних межах, розділена на адміністративні одиниці - льон (Lahn), погост (Pogost), прихід (Sochn).
  • Починаючи з XVIII століття слово також використовується в значенні «сільський цвинтар».


Гості — верхівка купецтва в період Давньоруської держави. Виступали кредиторами князів і феодалів, займалися лихварством, підпорядковуючи собі дрібних торговців. Торгівлю називали “гостьба”, а місця торгівлі — “погости”[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

Джерела та література[ред.ред. код]