Гусляр (збірник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гусляр
біл. Гусьляр
Обкладинка збірки «Гусляр»
Жанр вірш, поема
Автор Янка Купала
Мова білоруська
Опубліковано 1910
Видавництво Гриневич Антон Антонович

Гусляр (біл. Гусьляр) — друга збірка Янки Купали, видана Антоном Гриневичем у жовтні 1910 року в Санкт-Петербурзі в друкарні К. Пянтковського. Рукопис був посланий автором видавцеві ще у вересні-жовтні 1908 року.[1]

Особливість і значення збірнику

В ідейно-творчій еволюції поета збірка займає перехідне місце між образами і мотивами революційної цілеспрямованості, що притаманні збірці «Сопілка», і більш пізніми настроями деякої розгубленості, громадянського суму періоду після поразки революції 1905–1907 років у Росії.[1]

У збірнику поширюються мотиви загальнолюдського звучання, вперше у творчості Янки Купали з'являються рефлексивні, чисто пейзажні, по-філософськи заглиблені вірші. Слова «дух», «душа» зустрічаються ледь не в кожному вірші збірки.[1]

Особливу роль у збірнику відіграє конструкційний образ легендарного гусляра з гуслями-самогудами. Цей образ композиційно об'єднує всі вірші збірки в єдине ціле.[1]

Збірка «Гусляр» започаткувала філософський потік у білоруській національній ліриці. Загальнофілософські, загальнолюдського діапазону вірші «Гусляра» стверджували новаторський характер збірника, як ще одну значну ступінь у розвитку не тільки Купали-лірика, а й усієї білоруської літератури.[1]

Критичні відгуки

Білоруський письменник і критик Ольгерд Бульба в своїй рецензії на збірку, надрукованій в газеті «Наша Ніва» 21 жовтня 1910 року, зазначає у творах поета велике багатство фантазії, форм, настроїв, здатність гармонійно злити в одному вірші думку і почуття, здобути «рідний тон», «окремий білоруський мотив» з будь-яким проявом сучасного життя, зі спогадів і фактів історії. О. Бульба висловив глибоко оптимістичну віру у велике майбутнє Купали як національного поета:

У власних самобутніх творах Купала не має рівних собі… Вірю, що подальшою самобутньою творчою роботою Янка Купала посяде у нас одне з перших місць…[2]

Ольгерд Бульба

Цікаві факти

Примітки

  1. а б в г д е Янка Купала: Энцыкл. даведнік. — Мн., БелСЭ, 1986. — Артыкул «Гусляр». — С. 177–178.
  2. Альгерд Бульба. Янка Купала «Гусьляр». / Газэта «Наша Ніва». — 21 кастрычніка 1910 году.

Література

  • Янка Купала: Энцыкл. даведнік / БелСЭ; Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн., БелСЭ, 1986. — 727 с, 26 л. іл.; Артыкул «Гусляр» / Аўтар — А.Лойка. — С. 177—178; Артыкул «Бульба Альгерд» / Аўтар — І. Саламевіч. — С. 96—97.
  • Бульба, А.. Янка Купала «Гусьляр» / Газэта «Наша Ніва». — 21 кастрычніка 1910 году.
  • Бярозкін, Р.. Свет Купалы; Звенні. — Мн., 1981. — С. 69—81.
  • Лойка, А.. Беларуская паэзія пачатку ХХ стагоддзя. — Мн., 1972. — С. 21—33.
  • Лойка, А.. Гісторыя беларускай літаратуры. Дакастрычніцкі перыяд. Ч.2. — Мн., 1980. — С. 103, 108—111, 113.
  • Навуменка, І.. Янка Купала. — 2-е выд. — Мн., 1980. — С. 7, 12, 17—18, 20, 24, 43.
  • Піятуховіч, М.. Ля вытокаў лірыкі Янкі Купалы. / Працы БДУ. — Мн., 1927. — № 16.
  • Шарахоўскі, Я.. Пясняр народных дум. — Мн., 1970. — С. 77—84.

Посилання