Засєда Ігор Іванович
Ігор Засєда Засєда Ігор Іванович | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||
Національність | українець | ||||||
Громадянство | Україна | ||||||
Народження |
12 вересня 1932 Буди, СРСР | ||||||
Смерть |
5 листопада 2005 Київ, Україна | ||||||
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | ||||||
Спорт | |||||||
Країна | СРСР | ||||||
Вид спорту | Спортивне плавання | ||||||
Участь і здобутки | |||||||
Олімпійські ігри | Літні Олімпійські ігри 1956 | ||||||
|
Засєда Ігор Іванович (нар. 12 вересня 1932, Буди, Харківський район, Харківська область, СРСР — пом. 5 листопада 2005, Київ, Україна) — український спортсмен, письменник. Учасник XVI Олімпійських ігор у Мельбурні (1956)[1]. Заслужений журналіст України (1981)[2].
Біографія
Засєда Ігор Іванович народився 12 вересня 1932 року у селищі Буди Харківського району Харківської області[3]. Батько його був інженером, а матір — учителькою[2].
1950 року помер батько, а 1951 року — матір[2]. Того ж року поступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив 1956 року[3].
У вересні 1957 року став завідувачем відділу у редакції видання «Робітнича газета», а вже у 1958 році став членом спілки журналістів[2]. У червні 1971 року вже працював у редакції журналу «Ранок», а у вересні 1974 року став власним кореспондентом українського відділення агенції преси «Новости» (Москва)[2]. В 1986 році як журналіст поїхав на місце аварії у Чорнобиль, взяв інтерв'ю в академіка Євгена Веліхова[4][5].
З грудня 1991 року — головний редактор газети «Стадіон»[2]. У січні 1992 року став головою Київської міської організації журналістів[2]. У травні 1994 року став головним редактором газети «Що далі» та «Прес-клуб»[2].
Помер після тривалої хвороби 5 листопада 2005 року, у місті Києві.[6] Похований на Лук'янівському цвинтарі.
Спортивна кар'єра
Ігор Засєда став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1956 року на дистанції 200 м брасом. Того ж року став взяв участь в Олімпійських іграх у Мельбурні, Австралія, посівши у фіналі п'яте місце (200 м брасом)[7].
Творчі здобутки
Ігор Засєда є автором та співавтором понад 30 книг, зокрема п'яти романів («Катастрофа», «Выстрел в снежной пустоши», «Из загранкомандировки не возвратился» (1988)[8], «Тайна дела № 963» (1991)[9], «Побратимы»), книги нарисів «Олимпийцы»[2] та інші. Він також є лауреатом премії імені Валентина Пікуля[3].
Сім'я
Дружина — Людмила. Двоє синів — Олексій (1955 р. н.) та Юрій (1962 р. н.)[2].
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ступеня (жовтень 1999 року)[2].
Примітки
- ↑ Ihor Zaseda (англ.) . www.sports-reference.com. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Засєда Ігор Іванович. static.rada.gov.ua. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ а б в Юрій Сєдих. Відкладена партія. www.day.kiev.ua. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Кіана МАГДАЛОВА (2007). ІГОР ЗАСЄДА: РОЗПОВІДЬ ДВОХ ЖІНОК, ЯКІ БУЛИ ПОРЯД... (PDF). Журналіст України. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Заседа Игорь (рос.) . ussr-swimming.ru. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Владимир ШУНЕВИЧ (17 грудня 2005). «когда игоря приехала забирать «скорая», в комнате взорвалась люстра, во всей квартире погас свет и остановились все часы… » (рос.) . fakty.ua. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Сильнейшие спортсмены СССР наши коллеги по движению «Мастерс»: Д-К (рос.) . www.swimmingmasters.ru. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Игорь Заседа (1988). Из загранкомандировки не возвратился: роман. Молодь. ISBN 978-5-7720-0256-8.
- ↑ Игорь Заседа (1991). Тайна дела но. 963: роман. Молодь. ISBN 978-5-7720-0533-0.
- Народились 12 вересня
- Народились 1932
- Померли 5 листопада
- Померли 2005
- Поховані на Лук'янівському кладовищі
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Заслужені журналісти України
- Українські плавці
- Українські письменники
- Плавці
- Плавці та плавчині на літніх Олімпійських іграх 1956
- Уродженці Буд (смт)
- Померли в Києві
- Плавці брасом