Буди (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Буди
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Будянська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325156100
Облікова картка Буди 
Основні дані
Статус з 1938 року
Площа 4,84 км²
Населення 7004
Густота 1447,11 осіб/км²
Поштовий індекс 62456
Телефонний код +380 57
Географічні координати 49°53′36″ пн. ш. 36°01′27″ сх. д. / 49.89333° пн. ш. 36.02417° сх. д. / 49.89333; 36.02417Координати: 49°53′36″ пн. ш. 36°01′27″ сх. д. / 49.89333° пн. ш. 36.02417° сх. д. / 49.89333; 36.02417
Висота над рівнем моря 119 м
Водойма р. Мерефа
Відстань
Найближча залізнична станція: Буди
До райцентру:
 - фізична: 16 км
 - залізницею: 26 км
 - автошляхами: 25 км
До обл. центру:
 - залізницею: 26 км
 - автошляхами: 25 км
Селищна влада
Адреса 62456, Харківська обл., Харківський р-н, смт Буди, пров. Садовий, 1, тел. 746-00-03, ф. 746-00-03
Голова селищної ради Беліченко Всеволод Володимирович
Карта
Буди is located in Україна
Буди
Буди
Буди is located in Харківська область
Буди
Буди
Буди is located in Харківський район
Буди
Буди

Буди — селище міського типу Харківського району Харківської області.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Буди знаходиться на берегах річки Мерефа (в основному на лівому березі), вище за течією на відстані 4 км розташоване місто Люботин, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване місто Південне. Через селище проходить залізниця, станція Буди.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Товарний знак. Посуд ліквідованого Будянського заводу, Харків.

Засноване в 2-й половині XIX століття. Фундатором селища та засновником фаянсового заводу був російський підприємець зі старообрядців — Матвій Кузнєцов. Він же фундував будівництво сільської лікарні та церкви, рештки якої зберіглися до XXI століття.

У 1870 році через село була прокладена залізнична гілка Мерефа - Люботин, з'являється залізнична станція Буди[1] .

Фаянсовий завод закладено наприкінці XIX століття. Він спеціалізувався на виробленні серійного посуду та фаянсових виробів. Елітного посуду майже не випускали, на ньому спеціалізувалися інші підприємства мільонера.

Будянський керамісти створили неповторний стиль — будянський фаянс. У різні часи на заводі працювали 18 художників — членів Національної Спілки художників України. На території селища в 80-тих роках XIX ст. був заснований промисловий ансамбль, який майже повністю зберігся до наших днів.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 814 осіб (378 чоловічої статі та 436 — жіночої), налічувалось 124 дворових господарства, існували 2 винокуренних та 2 цегельних заводи[2].

У 1902 році на кошти «Товариства М.С. Кузнєцова» було побудовано кам’яний Миколаївський храм[3].

Станом на 1914 рік село було центром Будянської волості, кількість мешканців зросла до 1800 осіб[4].

Зміни товарного знаку ліквідованого Будянського заводу.

Музей при заводі[ред.ред. код]

Славетним закладом був Музей Будянського фаянсового заводу, де збирали зразки продукції. Доля музею не вирішена. Він міг би стати цінним додатком Історичного музею. Але адміністрація не готова брати його до свого складу, мотивуючи своє рішення браком музейних площ.

Ліквідація підприємства[ред.ред. код]

На початку 2000 р. Акціонерне товариство заводу прийняло рішення про ліквідацію підприємства. Працівники розбирають цехові стіни і вивозять цеглу.

Спорт[ред.ред. код]

У селищі базується бенді клуб «Авангард» чемпіон України та володар Кубка України з хокею з м'ячем.

Відомі люди[ред.ред. код]

  • Бондаренко Лідія Микитівна (29 червня 1930 — 17 листопада 2012) — уродженка села, радянський і російський лікар, кандидат медичних наук, нагороджений орденом «За заслуги в розвитку медицини і охорони здоров'я» № 037.[5]
  • Засєда Ігор Іванович (1932 — 2005) — український радянський спортсмен, письменник.
  • Івченко Сергій Іванович — український письменник, народився в селі 25 березня 1925 року.
  • Нестеренко Марія Петрівна (1910 —1941) — радянська льотчиця.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 297. — 100 000 прим. (рос.)
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 117)
  3. Филарет (Гумилевский Д.Г.) Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. — Т. ІІІ. — С. 205 – 278с.(рос.)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Российская Геральдическая Палата


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.